Ефективність державного управління в контексті євроінтеграції України

Завдання ЄС:

•    утворення тісного союзу народів Європи; сприяння збалансова­ному і стабільному економічному прогресові, особливо шляхом утворен­ня європейського простору без внутрішніх кордонів;

•    посилення економічної і соціальної взаємодії, утворення еконо­мічного і валютного союзу та єдиної валюти;

•    твердження власної ідентичності у міжнародній сфері, особливо шляхом проведення спільної зовнішньої політики і політики у галузі без­пеки;

•    розвиток співробітництва у сфері юстиції і внутрішніх справ;

•    збереження і примноження загального надбання.

Головні напрями діяльності: спільна митна політика; ведення спільних однакових документацій щодо вантажних перевезень, руху ок­ремих осіб, послуг і капіталу; ведення спільної господарської і соціальної політики; забезпечення вільної конкуренції; уніфікація законодавства; спільна валютно-фінансова політика. У своїй діяльності ЄС дотримує та­ких принципів: повноваження національної ідентичності держав-членів з демократичними системами правління, поважання прав людини відпо­відно до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод лю­дини 1950 р. і загальних принципів права Європейського співтовариства у поєднанні з конституційним правом держав-членів. Інституції ЄС — Європейський Парламент, Рада Міністрів Європейського Союзу, Євро­пейський Суд аудиторів (з компетенцією суду 1-ї інстанції). Керівними органами є: Рада Міністрів, Розпорядчо-виконавча комісія, Європейсь­кий Парламент, Міжнародний суд. Основним органом ЄС є Європейська Комісія.

14 червня 1994 року підписано Угоду про партнерство і співробіт­ництво між Україною та ЄС.

Грошова одиниця: євро. Місцеперебування ЄС — м. Брюссель (Бель­гія).

Європейський Суд Аудиторів (European Court of Auditors) [ЄЄА] — судо­вий орган Європейського Союзу. Утворений 1995 року на основі Суду аудиторів, який діяв з 1977 року. Функції: а) перевірка фінансової діяль­ності установ ЄС — Європейського Парламенту, Ради міністрів Євро­пейського Союзу, Європейської Комісії та ін.; б) підготовка звітів і вис­новків для Європарламенту та Ради міністрів ЄС з відповідних питань. Матеріали судових перевірок оприлюднюються у щорічному звіті разом з відповідями заінтересованих установ, як правило, у листопаді кожного року. Цей звіт за рекомендацією ЄС розглядається Європейським Пар­ламентом, який ухвалює рішення щодо оцінки правильності викорис­тання коштів. Суд, крім того, оприлюднює спеціальні звіти по конкрет­них сферах управління бюджетом, готує висновки для різних установ ЄС з питань їхньої фінансової діяльності. Щорічний та спеціальні звіти дру­куються в офіційному бюлетені Суду. Місцеперебування Європейського суду аудиторів — м. Люксембург.

Європейський Суд першої інстанції — одна з головних інституцій Євро­пейського Союзу. Займається дотриманням норм права шляхом прий­няття постанов та тлумачення установчих договорів ЄС. Має повнова­ження конституційного суду, розглядає справи щодо органів ЄС, відно­син між Співтовариством та державами-членами, слідкує за відповідністю вторинного права установчих договорів (первинного права) та загальних принципів і норм права. Виконує роль адміністративного суду, приймаю­чи скарги від фізичних та юридичних осіб на рішення Співтовариств, та цивільного суду, приймаючи рішення про позадоговірну відповідальність та контролюючи справи про претензії та відшкодування, а також арбіт­ражного суду, приймаючи рішення згідно з домовленостями сторін. Суд виконує також контрольні функції. Він може давати оцінку відповід­ності проектів угод між Європейським Співтовариством та третіми дер­жавами і міжнародними організаціями до вимог положень установчих договорів Співтовариства.

Єдиний Європейський Акт (англ. Single European Act) — був підписаний дев’ятьма державами-членами Європейського Співтовариства 17 лютого 1986 року (решта держав-членів, а саме Данія, Греція й Італія підписали документ 28 лютого 1986 року) та після ратифікації державами-членами набрав чинності 1 липня 1987 року. В результаті цього Договір про Євро­пейське Економічне Співтовариство було розширено новими розділами, присвяченими питанням координації монетарної політики, соціальній політиці, технологічним дослідженням та розвитку, а також охороні дов­кілля. ЄЄА передбачає створення та розвиток спільних політик Співто­вариства. Він призвів до створення 1 січня 1993 року внутрішнього рин­ку. ЄЄА також запровадив нову процедуру співробітництва між Євро­пейським Парламентом та Радою Міністрів, — процедуру згоди Європейського Парламенту в процесі схвалення Актів про приєднання і Європейських угод та розвинув співробітництво держав-членів у сфері зовнішньої політики.

 

« Содержание


 ...  207  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я