Економічна теорія

По-третє, уявляючи історію розвитку людства як про­цес "революційного" руйнування старого способу вироб­ництва і заміни його новим, формаційний підхід, таким чином, припускає певну перервність (дискретність) історич­ного процесу.

По-четверте, формаційний підхід надмірно абсолютизує класову конфронтаційність між власниками і не власника­ми, між роботодавцями і найманими працівниками.

На потребу глибшого наукового пізнання закономірнос­тей розвитку суспільства, економічна теорія сформулювала, окрім формаційного, цивілізаційний підхід.

Цивілізація — історично конкретний стан су­спільства, який характеризується досягнутим рівнем продуктивних сил, особливою формою виробництва і відповідною духовною культурою.

В основу цивілізаційного підходу покладено такі прин­ципи: 1) багатовимірності аналізу економічних систем;

2)      природної еволюційної поступовості історичного проце­су; 3) відмови від класових, конфронтаційних оцінок змісту і цілей системи; 4) пізнання системи в єдності її економіч­них і соціокультурних елементів; 5) посилення ролі люд­ського фактора у суспільному розвитку, визнання світової історії як єдиного планетарного цілого (рис. 3.1).

Цивілізація

Суспільні

цінності

людства

цивілізаційного

Право на життя ■*-

Національні

елементи

цивілізації

Економічні

Людина, її потреби як абсолютна цінність

процесу

і

-► Соціальні

-* Культурні

Є_дні_сть                 Свобода творчості

людського роду

Право на саморозвиток

Універсалізація

людського

розвитку

Ідеологічні

Право на самовираження

Етнічні (мо­раль, традиції, звичаї тощо)

Право на самореалізацію

Американський економіст У. Ростоу висунув теорію "стадій росту", в якій виділив п'ять стадій економічного розвитку:

—         традиційне суспільство;

—         перехідне суспільство;

—        стадія зрушення;

—         стадія зрілості;

—        стадія високого рівня масового споживання.

Основою цієї теорії є технократичний підхід до періодиза­ції історії людства, визнання пріоритетності розвитку техніки.

Інший американський вчений Л. Г. Морган виділяв три етапи в розвитку людської історії:

—        епоха дикості (мисливське господарство);

—        епоха варварства (скотарство);

—         епоха цивілізації.

Епоха цивілізації, у свою чергу, класифікується поетап­но у горизонтальному і вертикальному аспектах (рис. 3.2).

По вертикалі —

Аграрна

цивілізація

Індустріальна

цивілізація

Постіндустріальна

цивілізація

По горизонталі

Давньогрецька

Давньоримська

Візантійська

Азіатська

Англійська

Північно-

германська

Інків тощо .

Горизонтальний аспект характеризує співіснування і взаємодію неоднорідних за своїм змістом локальних циві­лізацій окремих країн і народів, що розвивалися в історич­но визначені періоди часу.

Вертикальний аспект відбиває розвиток цивілізації у широкому розумінні цього слова: історичну еволюцію су­спільства, його поступальний рух від одного ступеня зрілості до іншого — вищого. Йому притаманна логіка всесвітнього суспільно-історичного прогресу людства.

Сучасні дослідження розвитку суспільства визначають сім цивілізацій:

1.   Неолітична — 7—4 тисячоліття до н. е.

2.    Східнорабовласницька — 3—1 тисячоліття до н. е.

3.   Антична — УП ст. до н. е. — VI ст. н. е.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 16 17 18 19 20 2122 23 24 25 26  ... 246