Економічна теорія

Засоби задоволення людських потреб називаються благами.

Розрізняють такі блага:

—         неуречевлені (сонячне світло, здоров'я, спілкування, знання) й уречевлені (дари природи, а також продукти праці: їжа, одяг, житло тощо);

—         неекономічні (необмежені, їхні обсяги перевищують наявні людські потреби) та економічні (обмежені, обсяги яких менші за існуючі потреби).

Економічні потреби — це потреби в економічних благах.

Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та споживання у рамках певної системи соціально-економіч­них відносин.

Носіями економічних благ виступають найрізноманіт­ніші товари та послуги. В їхній сукупності розрізняють:

—         споживчі блага (товари та послуги, призначені для безпосереднього задоволення людських потреб) і виробничі блага (товари та послуги, призначені для виробництва спо­живчих благ);

—         матеріальні блага (товари та послуги сфери мате­ріального виробництва) і нематеріальні блага (створюють­ся у сфері нематеріального виробництва);

—         теперішні блага (перебувають у безпосередньому користуванні економічних суб'єктів) і майбутні блага (то­вари та послуги, якими економічні суб'єкти зможуть ско­ристатися у майбутньому) тощо.

Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб зумовлює необхідність їхньої класифікації.

Класифікація економічних потреб

За характером виникнення:

—         первинні (базові), пов'язані з самим існуванням лю­дини: їжа, одяг, безпека, житло тощо;

—         вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені роз­витком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інфор­мація та ін.

За засобами задоволення:

—        матеріальні (потреби в матеріальних благах);

—         нематеріальні (духовні потреби).

За нагальністю задоволення:

—         першочергові (предмети першої необхідності);

—         другорядні (предмети розкоші).

За можливостями задоволення:

—         насичені, вгамовні (мають чітку межу і можливість повного задоволення);

—          ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення).

За участю у відтворювальному процесі:

—         виробничі (потреби у засобах виробництва);

—         невиробничі (потреби у споживчих благах).

За суб’єктами вияву:

—         особисті (виникають і розвиваються у процесі жит­тєдіяльності індивіда);

—        колективні, групові (потреби групи людей, колективу);

—         суспільні (потреби функціонування та розвитку су­спільства в цілому).

ґ~% • • • • • •••

За кількісною визначеністю та мірою реалізації:

—        абсолютні (перспективні потреби, які мають абстракт­ний характер і є орієнтиром економічного розвитку);

—          дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду);

—            платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом);

—         фактичні (задовольняються наявними товарами та послугами).

Система економічних потреб є складною і постійно роз­вивається. Структура потреб, їхній обсяг, способи та рівень задоволення безперервно змінюються: модифікуються, усклад­нюються, вдосконалюються у процесі історичного розвитку людської цивілізації.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21  ... 246