Економічна теорія

 3. Економічні інтереси: сутність, суб'єкти, класифікація

Усвідомлення потреб і прагнення задовольнити їх зумовлюють мотивацію поведінки людини, спонукаючи її до певної цільової дії. У реальній дійсності потреби набу­вають конкретної форми інтересів.

Інтерес (від лат. interesse — мати важливе зна­чення) — форма вияву потреби, усвідомлення праг­нення людини до задоволення її.

Економічні інтереси є сутнісною характеристикою ру­шійних сил формування та розвитку економічних суб'єктів.

Економічні інтереси — усвідомлене прагнення еко­номічних суб'єктів задовольнити певні потреби, що є об'єктивним спонукальним мотивом їхньої господар­ської діяльності.

Суб'єкти економічних інтересів — окремі індивіди, сім'ї, домогосподарства, колективи, групи людей, держава, суспільство в цілому.

Об'єкти економічних інтересів — економічні блага (то­вари, послуги, інформація тощо).

Економічні

інтереси

Є формою вияву економічних потреб

Відображають певний рівень та дина­міку задоволення економічних потреб

Спонукають економічних суб'єктів до діяльності для задоволення потреб

Рис. 2.4. Взаємозв'язок потреб та інтересів

Економічні інтереси суспільства утворюють складну та динамічну систему і можуть бути класифіковані за різни­ми критеріями:

За суб'єктами:

—         особисті;

—        колективні, групові;

—          суспільні.

За нагальністю, важливістю:

—        головні, першочергові;

—         другорядні.

За часовою ознакою:

—         поточні;

—         перспективні.

За об'єктами:

—         майнові;

—        фінансові;

—         інтелектуальні тощо.

За ступенем усвідомлення:

—        дійсні;

—         уявні.

Суб'єкти економічних відносин є виразниками специфіч­них економічних інтересів. У ринковій економіці:

—            економічні інтереси домашніх господарств спря­мовані на максимізацію корисності благ з урахуванням існу­ючих цін та доходів;

—            економічні інтереси підприємців спрямовані на максимізацію прибутку, зниження витрат і підвищення кон­курентоспроможності продукції;

—         економічні інтереси держави спрямовані на реалі­зацію потреб суспільства в цілому.

Водночас інтереси держави не тотожні суспільним інте­ресам, оскільки включають до свого складу інтереси дер­жавної бюрократії.

Система взаємопов'язаних та взаємодіючих інтересів суспільства завжди суперечлива. Тому кожне суспільство постає перед проблемою пошуку ефективного механізму їхнього узгодження. Єдність інтересів досягається у про­цесі їхньої взаємодії та взаємореалізації.

Шляхи поєднання економічних інтересів:

—             субординоване підпорядкування одних економічних інтересів іншим;

—         координоване узгодження різнобічних інтересів усіх економічних суб'єктів.

Проблема співвідношення та пріоритетності інтересів економічних суб'єктів залишається до цього часу диску­сійною. Механізм їхнього узгодження визначається сутні­стю економічної системи.

Командно-адміністративна економіка визнає жорстку субординацію економічних інтересів (рис. 2.5) на основі пріоритетності та абсолютизації державного інтересу, який ототожнюється з суспільним та протиставляється колек­тивним і особистим інтересам.

При цьому субординація і підпорядкування інтересів забезпечується централізованим директивним плануван­ням та ідеологічною пропагандою.

 

« Содержание


 ...  18  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я