Література
1. Башнянін Г.І., Лазур П.Ю., Медведев B.C. Політична економія. — К.: Ніка-Центр: Ельга, 2000. — С 91 — 103.
2. Войтов А.Г. Экономика. Общий курс (Фундаментальная теория экономики): Учебник. — М.: Инф.-внедренческий центр "Маркетинг", 2000. — С. 48 — 60, 356—364.
3. Задоя АЛ., Петруня Ю.Е. Основы экономики: Учеб. пособие. — К.: Вища шк.: Знання, 1998. — С. 24—37.
4. Маркс К. Капітал. — Т. 1 / Маркс К. Енгельс Ф. Твори. — Т. 23.
5. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Вища шк.: Т-во "Знання", КОО, 1997. — С. 74—92.
6. Самуельсон П. Економіка: Підручник. — Л.: Світ, 1993 — С 25 — 30.
7. Туев В. А. Человеческие потребности. — Иркутск: Изд-во ИГЭА, 1998.
8. Экономическая энциклопедия / Гл. ред. Л.И. Абалкин. — М.: ОАО "Экономика", 1999. — С. 589—590.
Глава 3. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА. ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ
Головною метою об'єднання людей у суспільство є прагнення мирно і безпечно користуватися своєю власністю, а основним знаряддям і засобом для цього служать встановлені у даному суспільстві закони.
Джон Локк
1. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку.
2. Економічна система, її сутність, цілі й основні структурні елементи. Типи економічних систем.
3. Власність, її суть, форми і місце в економічній системі.
4. Місце і роль людини в економічній системі.
1. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку
Вчені-економісти минулого і сучасності по-різному трактують сутність та особливості історичного розвитку суспільства. Найбільшого поширення набули формаційний і цивілізаційний підходи до розуміння процесу економічного розвитку людського суспільства.
Формаційний підхід був розроблений К. Марксом і його послідовниками. Суть його полягає в тому, що продуктивні сили суспільства у сукупності з виробничими відносинами становлять певний спосіб виробництва, а спосіб виробництва у поєднанні з політичною надбудовою суспільства — соціально-економічну формацію. Основоположним економічним ядром кожного способу виробництва, а відповідно і формації, є панівна форма власності, оскільки саме вона визначає спосіб поєднання працівника із засобами виробництва.
Формаційний підхід передбачає, що розвиток людського суспільства відбувається як послідовна зміна одного способу виробництва іншим:
— первіснообщинний;
— рабовласницький;
— феодальний;
— капіталістичний;
— комуністичний.
Формаційний підхід виходить із того, що вирішальна роль у суспільному розвитку належить процесу виробництва, а його головною рушійною силою є протиріччя між продуктивними силами й виробничими відносинами і загострення класової боротьби в суспільстві.
Однак у сучасних умовах формаційний підхід при визнанні певних його положень піддається критичному аналізу.
По-перше, п'ятиланкова періодизація розвитку суспільства не має всеохоплюючого значення. Вона більш-менш прийнятна в основному для країн Західної Європи, але не відображає повною мірою своєрідності розвитку азійського способу виробництва, еволюції цивілізацій Китаю, Індії, а також не висвітлює особливостей історичного розвитку Росії, України.
По-друге, формаційний підхід не розкриває багатоваріант- ності життя, збіднює історію людського суспільства, зводячи її в основному до одного фактора — розвитку матеріального виробництва, практично не враховує ролі соціокуль- турного та інших неекономічних факторів у розвитку суспільства (національних, релігійних, етнічних, ментальних тощо).
» следующая страница »
1 ... 15 16 17 18 19 2021 22 23 24 25 ... 246