Економічна теорія

Довгі хвилі (великі цикли) пов'язані зі зміною базових технологій, джерел енергії та об'єктів інфраструктури.

Розглянемо детальніше середні цикли, які ще назива­ють промисловими.

Промисловий (економічний) цикл є найгострішою фор­мою прояву властивих ринковій (капіталістичній) економіці суперечностей і водночас досить жорстким, але дієвим спо­собом вирішення їх.

Матеріальною основою промислового циклу, згідно з марксистською теорією, є періодичне оновлення основного капіталу.

Періодичність циклів, таким чином, визначається періо­дом оновлення основного капіталу. Чим швидше воно відбувається, тим частіше відбуваються кризи. У період, описаний К. Марксом, оновлення основного капіталу здій­снювалося з періодичністю 10—11 років. Такою була і пе­ріодичність середніх (промислових) циклів.

Класична схема ділового циклу об'єднує чотири фази (рис. 15.4).

Коротко охарактеризуємо кожну із фаз ділового циклу.

Рис. 15.4. Схема ділового циклу

Ознаки економічної кризи:

—   перевиробництво товарів стосовно платоспроможно­го попиту на них;

—   значне скорочення обсягів виробництва;

—   падіння цін;

—    дефіцит вільних грошових коштів, необхідних для платежів;

—    біржовий крах і банкрутство підприємців;

—   зростання безробіття;

—   зниження рівня заробітної плати;

—    спад рівня прибутку;

—   масове знищення товарів, устаткування тощо;

—   дезорганізація кредитної системи.

Депресія:

—   застій виробництва;

—   низький рівень цін;

—   незначний обсяг торгівлі;

—   невисока ставка позичкового відсотка;

—   ліквідація товарного надлишку.

Пожвавлення:

—  розширення обсягів виробництва до маштабів докри- зового рівня;

—   зростання цін;

—    підвищення прибутку;

—   зростання зайнятості;

—   пожвавлення торгівлі;

—   посилення оптимістичних очікувань (сподівань).

Піднесення:

—   перевищення максимального обсягу виробництва до- кризового рівня;

—   швидке зростання зайнятості;

—   підвищення заробітної плати й інших видів доходів;

—   кредитна експансія;

—    штучне стимулювання сукупного попиту, зумовлене очікуваннями торговців на зростання цін та їхнім бажан­ням купити більше товарів за нижчими цінами;

—   розширення пропозиції, яка з часом перевищує по­пит і готує нову кризу.

З прискоренням НТП та посиленням втручання дер­жави в економічне життя суспільства економічний цикл модифікується (рис. 15.5).

Вища точка (бум)

Оба виробни У А

Час, і

Сучасна економічна теорія визначає дві фази економіч­ного (промислового) циклу:

—  рецесія — включає кризу та депресію;

—   піднесення — пожвавлення і бум.

Рецесія — фаза економічного циклу між найвищою (бум) та найнижчою його точками, якій властивий спад вироб­ництва.

Розширення (піднесення) виробництва — фаза між найнижчою і найвищою точками циклу.

За визначенням національного бюро економічних до­сліджень США (МББК), рецесія — це період зниження рівня сукупного випуску, доходу, зайнятості, торгівлі, який три­ває від шести місяців до одного року і характеризується значним спадом у багатьох секторах економіки.

Американські вчені Артур Берне та Уеслі Клер Мітчелл, досліджуючи циклічні коливання сучасної економіки, дійшли висновку, що динаміка рядів випуску й зайнятості зумовлює економічне зростання, яке називається зростаю­чим трендом, а коливання ділової активності навколо тренда утворюють економічні цикли.

Таким чином, тренд можна розглядати як результат дії факторів, що зумовлюють довгострокове економічне зро­стання (рівень заощаджень, приріст трудових ресурсів, технічні зрушення тощо), а цикл — як тимчасове відхилен­ня від цієї тенденції.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 143 144 145 146 147 148149 150 151 152 153  ... 246