Економічна теорія

Відтворення природних ресурсів передбачає відновлен­ня природних умов економічного зростання, збереження довкілля тощо. Актуальність цієї проблеми посилюється з огляду на різке зростання обсягів споживання сировини та природних ресурсів суб'єктами господарювання.

Особлива роль в умовах постіндустріального суспіль­ства належить відтворенню інформації на основі вико­ристання найновіших досягнень НТП, серед яких особливе місце займає всесвітня мережа Інтернет.

Процес відтворення потребує дотримування певних кількісних та якісних співвідношень між усіма елемента­ми економічної системи.

Просте, розширене і звужене відтворення

Залежно від результатів процесу відтворення розрізня­ють просте, розширене і звужене відтворення (рис. 15.1).

При простому відтворенні в кожному наступному циклі відбувається відновлення суспільного продукту в незмінних обсягах і такої самої якості. Розширене відтво­рення передбачає, що виробництво відновлюється у зростаю­чих масштабах. Звужене відтворення характеризується

повторенням суспільного виробництва в обсягах, що є мен­шими, ніж у попередньому періоді.

Рис. 15.1. Форми суспільного відтворення

Відтворення національного продукту і національного багатства

Марксистська економічна школа обґрунтовувала не­обхідність обчислення сукупного суспільного продукту (ССП) як основного показника розвитку національної економіки. Протягом кількох десятиліть у нашій країні домінувало марксистське уявлення, що продуктивною є тільки праця зайнятих у сфері матеріального виробництва і що тільки така праця створює ССП. Інші ж сфери економіки — сфера послуг, духовне виробництво, управління — були віднесені до невиробничої сфери, а праця в них визначалася як непро­дуктивна, котра не створює ССП. Вважалося також, що пра­цівники невиробничої сфери тільки споживають ССП.

Такі якісні характеристики продуктивної та непродук­тивної праці були природними для економіки XVII— XIX ст., оскільки сфера послуг перебувала в зародковому стані. Однак таке трактування не відповідає реаліям сучас­ної економіки з розвинутою сферою послуг.

Догмат радянської економічної теорії про обов'язковість речового змісту продуктивної праці суперечить економічній логіці. Наслідки праці в так званій невиробничій сфері економіки також мають речовий зміст.

Переважна більшість сучасних економістів відстоюють позицію, що будь-яка суспільно корисна праця є продук­тивною працею, оскільки створює національне багатство безпосередньо або опосередковано, а також сприяє підви­щенню добробуту людей. Отже, національний продукт створюється в усіх галузях та сферах економічної діяль­ності.

Результати суспільного відтворення відображає ціла низка показників. Розглянемо окремі з них.

Валовий внутрішній продукт — загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, створених на тери­торії певної країни протягом визначеного періоду (найчас­тіше одного року).

Проаналізувати результати суспільного відтворення дає змогу система національних рахунків (СНР), створена за такими методологічними принципами.

1.    Концепція господарського кругообороту, за якою в економічній системі відбувається постійний рух потоків ре­сурсів і товарів, що обслуговуються потоками витрат і доходів.

2.                                       Розширен       е трактування продуктивності праці, коли продуктивною вважається будь-яка діяльність, визна­на суспільством як необхідна, що приносить дохід.

3.                                                              Використання              поняття "додана вартість".

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 138 139 140 141 142 143144 145 146 147 148  ... 246