Матеріальні, творчі й моральні стимули в своїй взаємодії створюють єдину систему характеристик активізації людського фактора.
За змістом стимули поділяють на економічні і неекономічні. Суть економічних стимулів полягає в тому, що люди за виконання вимог, які ставляться перед ними, одержують певні вигоди, а це підвищує їхній добробут. Вони можуть бути прямі (грошовий доход) або непрямі, які сприяють одержанню прямих (додатковий вільний час, що дає змогу працювати в іншому місці). Слід відмітити, що чисто економічний підхід є недостатнім. Як свідчить досвід, принцип максималізації власної винагороди не можна вводити в абсолют, оскільки проти нього «працює” бажання до благодійності; ефект насичення потреб; суб’єктивне сприйняття корисності матеріальних благ і, зокрема, грошей; психологія колективних дій.
Неекономічні стимули поділяють на організаційні та моральні. Позитивний вплив на мотивацію справляє інформація про успіх, планування професійного розвитку і кар’єри, систематична оцінка, просування по службі. Чіткої межі між економічними і неекономічними стимулами не існує, на практиці вони переплітаються, обумовлюють один одного.
Внутрішнє спонукання до дії є наслідком взаємодії складної сукупності потреб, які постійно змінюються, і щоб мотивувати, керівнику необхідно визначити ці потреби і найти спосіб їхнього задоволення.
З цього можна зробити висновок, що досягнути бажаної поведінки людей можна двома шляхами: підібрати людину із запрограмованим рівнем внутрішньої мотивації або використати зовнішню.
Мотивація може мати позитивну і негативну спрямованість. Позитивна спрямована до об’єкта чи поведінки. Негативна - на запобігання (ігнорування) об’єкту чи поведінці.
Спонукальні чинники - внутрішні чинники, які зумовлюють прояв і формування нужди.
Нужда - це почуття людини, виражене в нестачі будь-чого, яке супроводжується дискомфортом. Вона має психогенне чи фізіологічне походження. Демокрит називав нужду «вчителькою всього». Саме вона, на його думку, лежить в основі людської активності. Під її впливом руки, розум і мислення привели людину до культурного життя. Нужди в більш загальному вигляді можна поділити на:
1. З точки зору виникнення:
- природжені (їжа, сон, одяг, вода);
- надбані (успіх, слава, навчання).
2. За впливом на людину:
- позитивні (навчання, спорт);
- негативні (паління, споживання алкоголю і наркотиків). Нужди існують у трьох станах:
1. Рефракторному - коли жоден стимул не сприяє спонуканню потреби.
2. Сугестивному (викликати, навіювати) - коли нужда пасивна, але може бути збудженою.
3. Активному - коли нужда визначає поведінку організму.
У такому сенсі мотив - це нужда, яка стала досить актуальною і вже вимагає задоволення. Або, інакше кажучи, мотив - це актуалізована нужда. Причинами актуалізації можуть бути, наприклад, фізіологічні процеси в організмі людини, інформація, отримана від знайомих, оточення людини, економічне становище у країні, зміна погодних умов, тощо. Чинники, що впливають на ймовірність актуалізації:
- час (наприклад, почуття голоду зростає з часом);
- зміна обставин, ситуації (прийом на нову роботу приводить до необхідності пошиття нового одягу);
- надбання або придбання чогось (придбання CD-плейєра приводить до необхідності придбання компакт-дисків);
- використання чи споживання чогось (у багатьох випадках необхідність пізнається лише тому, що річ, яка є у користуванні, вже використана або зносилася);
» следующая страница »
1 ... 29 30 31 32 33 3435 36 37 38 39 ... 171