«Наукова праця вже повністю опанувала моєю свідомістю, - пише в листі до ректора католицького університету Любліна Кароль Войтила. - Інша річ, скільки знайдеться місця для неї у моєму житті. Маю намір її продовжувати. Єпископи повинні усвідомлювати, що живуть в епосі «наукового світогляду».
Для посилення взаємодії системи особистісних, суб'єктивних (людина) і технічних (предметних) елементів виробничих сил слід повніше використовувати духовні чинники продуктивних сил. Інтенсивний розвиток, духовні елементи процесу праці, підвищуючи рівень людської діяльності, наближуючи її до потенційних можливостей, зокрема, добиваючись втілення знань і діяльності в самій працюючій людині, формується «духовність» як головна риса людської особистості. В Енцикліці «Про людську працю» Папа Іоанн Павло II відзначає: «Ми віддаємо перевагу тому, що є духовним і, що в житті людства виражається в релігії, а потім - у моралі» [40].
Завершуючи цей підрозділ, процитуємо такі слова Іоанна Павла ІІ: «Хотів би пригадати при цьому слова вашого співвітчизника, філософа Григорія Сковороди: «Усе минає, тільки любов після всього зостається. Усе минає, але не Бог і не любов». Тільки людина, глибоко просякнута християнським духом, могла мати таке натхнення. У його словах знаходимо відгомін першого Послання святого апостола Івана: «Бог є любов; і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, а Бог перебуває в ньому» (Євангеліє 4,16) [105].
» следующая страница »
1 ... 23 24 25 26 27 2829 30 31 32 33 ... 171