Серед інших соборних інституцій японської адміністративної системи слід назвати промислову політику. Сутність її, мабуть, найбільш вдало сформульована М. Окуно-Фудзиварою та К. Судзумура. За їх визначенням, це «сукупність державних заходів по перерозподілу ресурсів між галузями або зміні організаційно-підприємницької структури тієї чи іншої галузі, які мають за мету посилення економічної могутності країни у тому випадку, коли ринковий конкурентний механізм виявляється нездатним забезпечити вирішення даного завдання»
.
Як видно з наведеного визначення, промислова політика застосовується у тому випадку, коли виявляється обмеженість ринку. Однак японська бюрократична система, зокрема чиновники Міністерства зовнішньої торгівлі і промисловості Японії (МВТП), більш широко трактує поняття «обмеженість ринку». Якщо в більшості розвинених західних країн під обмеженістю ринку розуміють в основному вже отримані негативні результати в економічному розвитку від впровадження ринкових механізмів, то в Японії під цим терміном розуміється і та обмеженість, яка можлива у майбутньому, тобто результати, які не відповідають, з точ-
ки зору уряду, національним інтересам країни. На такому розширеному підході японської адміністративної системи до механізмів розвитку економіки, зокрема використання його ринкових засад, і заснована філософія й практика японської промислової політики, витоки якої пов’язані з реалізацією механізмів соборності.
Реалізація принципів соборності у реформуванні українського суспільства як адекватної його генетичному корінню форми організації державної влади, зокрема з урахуванням досвіду інших країн селянської цивілізації, має величезне значення для загального підвищення ефективності держави, деталізації економічної структури за рахунок обмеження паразитизму елітного сектора, зниження бюрократичного навантаження на систему державного управління. Застосування цих принципів до проведення політичної реформи дає підстави зробити висновок про те, що парламентсько-президентська форма правління, а ще краще парламентська, ближча, адекватніша організаційній пам’яті вітчизняного суспільства. У той же час неможливо не враховувати транзитний перехідний стан сучасного суспільства і необхідність застосування таких форм організації влади, які відповідають саме цій стадії розвитку. У зв’язку з цим неможливо не погодитися з тими застереженнями щодо форсованого переходу до парламентсько-президентської форми правління, які зробив А. Гальчинський1.
Головне питання політичного реформування, як і деталізації економіки: якою міроюю реформування влади сприятиме вирішенню найбільш гострого для нас питання—деолігархизації суспільства? На думку А. Гальчинського, у форсованому переході до парламентсько-президентської форми правління зацікавлені саме олігархічні кола. У зв’язку з цим він посилається на російську «Независимую газету», яка писала: «В Україні олігархи прийшли до парламенту і дедалі активніше там працюють. I вони, врешті-решт, досягнуть того, що Україна стане парламентською республікою, уряд буде призначатися парламентом і стане фактично результатом боротьби кланів. Як наслідок — всевладдя олігархічних угруповань в Україні буде не послаблюватися, а лише посилюватись, майбутнє України
— слабка держава з всевладдям кланів, великих корпорацій, парламентською республікою і слабким президентом»2.
А. Гальчинський для аргументації своїх застережень щодо форсованого переходу до парламентсько-президентської республіки вдається до
суто економічних аспектів: такий перехід може лише посилити існуючу віртуальність відносин власності. «Нестійкість уряду і великі переділи власності можуть стати системним атрибутом суспільства, а згодом і ознакою його паралічу. Відповідні «переділи» будуть відбуватися при будь- яких політичних кризах (штучних та об’єктивних), з кожною зміною уряду, після звичайних та дострокових виборів. I це закономірно — якщо влада отримана за допомогою олігархічного капіталу, то з ним необхідно розраховуватися, і розраховуватися доведеться власністю. Корупція, тінізація і олігархізація суспільства буде зміцнюватися саме на цій основі. Вони отримують нові імпульси для свого розвитку»1.
» следующая страница »
1 ... 264 265 266 267 268 269270 271 272 273 274 ... 350