Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Загальний результат такий: усе виробниче майно ВАТ «Кременець­кий цукровий завод» протягом десяти днів було реалізоване (експертна оцінка майна 820 тис. 700 грн, хоча залишкова балансова вартість вироб­ничого комплексу перевищувала 11 млн грн). Всі укладені угоди прямо суперечили Державній програмі приватизації на 1999 рік, яка встановлю­вала норму, що передбачала для підприємств, у яких частка державної власності перевищує 25% плюс одна акція, заборону здійснювати відчу­ження майна, якщо його залишкова вартість перевищує 25% статутного фонду підприємства. Державі, що мала 29%-пакет акцій заводу, було зав­дано збитків на суму 2 млн 378 тис. грн.

Нові власники майна та три фізичні особи з метою його легалізації створюють ЗАТ «Кременецький цукровий завод», який існує по грудень 2000 року. До того часу ВАТ оголошене банкрутом, за ним залишаються ще величезні податкові та пенсійні борги, що оцінюються майже у 900 тис. грн. Однак без дозволу податкової адміністрації більшість виробни­чих і невиробничих фондів було реалізовано. Через деякий час арбітраж­ний суд Тернопільської області угоди купівлі майна визнає недійсними, однак майно ВАТ не повертається до стану перед реалізацією.

У той же час власники ЗАТ відпрацьовують подальші схеми руху май­на ВАТ: відбувається передача значної частини виробничого майна у зас­таву двом рівненським фірмам під поставки продукції на цукровий за­вод. Ці комерційні структури засновують вже третю юридичну особу — ЗАТ «Кременець-цукор», яке стає добросовісним набувачем майна

.

Зверхність інтересів елітних структур над державною стратегією роз­витку цукрового виробництва в Україні, використання ними паразитич­но-віртуального способу отримання надприбутків призвели до форму-

вання В галузі тіньових, деструктивних процесів, для протистояння ЯКИМ необхідне залучення значних управлінських, фінансових, маркетинго­вих та інших ресурсів.

Гібридизовані структури держави та бізнесу постійно відтворюють віртуальні фінансові інструменти для проведення спекулятивних операцій на користь паразитичного елітного сектора. Так, введення з 2004 року мораторію на повернення заборгованості по експортному ПДВ і її транс­формація у розмірі 1,9 млрд грн боргу у п’ятирічні облігації значно роз­ширюють можливості спекуляції з цими борговими зобов’язаннями у банківській системі.

Великі можливості для проведення тіньових операцій надає швидко зростаючий в Україні в останні роки ринок корпоративних облігацій. За попередніми даними агентства СЬопЛз (www.cbonds.com.ua), у2003 році в Україні зареєстровано випусків корпоративних облігацій на загальну суму більш як 3,3 млрд грн (див. табл. 3.7).

Таблиця 3.7

Найбільші емітенти, які розмістили корпоративні облігації у 2003р.¹

№ з/п	Назва, номер і серія емісії	Дата початку емісії	Дата погашення	Об’єм (млн. грн.)	% доходності	Лід-менеджер
1	Арго, 1-А	27.12.02	15.12.05	3000000	16	АППБ „Аваль”
2	Арго, 1-В	15.01.03	17.07.06	7500000	17	АППБ „Аваль”
3	Укрсоцбанк, 1-А	27.01.03	23.01.05	17500000	12	Укрсоцбанк
4	Аркада-Фонд, 2-0	03.03.03	25.02.05	50000000	10	АКБ „Аркада”
5	Київстар Дж.Ес.Ем, 2-А	04.04.03	04.10.04	29500000	17	Альфа-Банк, УкрСиббанк   « Содержание » следующая страница » 1  ... 144 145 146 147 148 149150 151 152 153 154  ... 350