11.3. Економічна сутність державного боргу
Державному боргу притаманні такі особливості:
• в основі змісту державного боргу лежать кредитно-фінансові відносини з приводу залучення державою додаткових фінансових ресурсів, тобто здійснення запозичень;
• позичальником і боржником у цих відносинах виступає держава;
• формою державних запозичень є державні цінні папери;
• позичкові ресурси (тимчасово вільні кошти юридичних та фізичних осіб, іноземних держав, міжнародних організацій тощо).
Державний борг - це сукупність відносин, за якими виникають боргові зобов’язання держави як позичальника, боржника або гаранта. Це система фінансових зобов’язань держави, що виникають у результаті здійснення запозичень, із наданими державою гарантіями.
Функціонування державного кредиту призводить до появи державного боргу і необхідності чіткої системи управління ним. Державний борг можна визначити як суму заборгованості держави перед внутрішніми і зовнішніми кредиторами [10]. Погляд на економічну сутність державного боргу різними вченими викладено в табл. 11.2.
Таблиця 11.2
Джерело |
Економічна сутність терміна ««державний борг» |
1 |
2 |
[13] |
Загальна сума емітованих, але не погашених позик з нарахованими відсотками, а також прийнятих на себе державою зобов’язань. Може виступати як загальна сума заборгованості держави, що складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань, включаючи боргові зобов’язання, що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов’язань, що виникають на підставі законодавства або договору |
[23] |
Є результатом кредитних відносин, що виникають у зв’язку з трансформацією капіталу з національного приватного сектора або з- за кордону в державний бюджет на підставі запозичення; результат кредитних відносин, у яких держава виступає позичальником, а вся маса позичкового капіталу становить величину державного боргу |
[5] |
Виражає результат взаємозв’ язків виконавчих органів державної влади з фізичними і юридичними особами, виконавчими органами інших держав і міжнародними фінансовими організаціями в розрізі формування фонду запозичених ресурсів для задоволення державних потреб |
[19] |
Сума заборгованості з випущених і непогашених державних позик центрального чи місцевого уряду і автономних урядових установ з нарахованими відсотками |
Продовження таблиці 11.2
1 |
2 |
[17] |
Сукупні зобов’язання центрального уряду, місцевих органів влади, державних підприємств та організацій |
[9] |
Державний і муніципальний борг - борг державної влади різного рівня перед іншими секторами народного господарства |
[7] |
Особливі кредитно-фінансові відносини, у яких держава виступає позичальником, а сума запозичених ресурсів становить величину державного боргу; сукупність кредитно-фінансових відносин, що виникають у зв’ язку з переміщенням капіталів з національного приватного сектора, домашніх господарств та інших суб’єктів ринкової економіки до державного бюджету на підставі запозичення цих капіталів. Внутрішній борг визначається як комплекс визнаних і юридично оформлених боргових зобов’язань державних і регіональних органів державного управління перед економічними суб’ єктами |
[8] |
З’являється в процесі вторинного розподілу вартості валового суспільного продукту та частини національного багатства, спрямованих на формування додаткових ресурсів держави через запозичення грошових коштів у приватних осіб та інститутів, зокрема й іноземних, а також за рахунок кредитів іноземних держав.
» следующая страница » |