Третя ознака (найважливіша) соціального страхування - це високий рівень соціального забезпечення. Це відповідає економічній логіці страхування, яке організовується для того, щоб захистити громадянина від несприятливих наслідків втрачання досягнутого рівня життя.
Одним із об’єктивних факторів розвитку суспільства є необхідність матеріального забезпечення осіб, які за певних причин не беруть участь у суспільній праці і не можуть за рахунок її оплати підтримувати своє існування. В умовах функціонування товарно-грошових відносин ця проблема вирішується за допомогою формування і використання визначених грошових страхових фондів.
Необхідність соціального страхування обумовлена такими причинами:
— наявністю осіб, які, з погляду на певні обставини, не беруть участі в суспільно корисній праці, тобто не можуть за рахунок заробітної плати виживати або підтримувати мінімальний життєвий рівень;
— наявністю громадян, що є працездатними, але не мають можливості реалізувати цю працездатність.
Матеріальною основою для виконання цих завдань виступають визначені фонди з характерними для них напрямами використання грошових коштів.
Для реалізації Концепції соціального забезпечення населення групою спеціалістів міністерств і відомств були розроблені Основи законодавства України про соціальне страхування, прийняті у вигляді базового рамкового закону. Основами законодавства визначені принципи, правові, фінансові й організаційні основи загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян. Цей документ був прийнятий Верховною Радою України і набрав чинності ще в 1998 р., а в 2001 р. стали чинними передбачені ст. 2 і 4 Основ законодавства закони та деякі інші нормативно-правові акти, які «...регулюють відносини у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування».
Загальнообов’язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов’язків і гарантій, що передбачає надання соціального захисту, тобто матеріальне забезпечення громадян у випадку хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття за не залежних від них обставин, а також у старості й у інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, сформованих шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» (додаток Д) соціальні послуги - це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.
Формами надання соціальних послуг є матеріальна допомога та соціальне обслуговування.
Соціальне обслуговування - система соціальних заходів, яка передбачає надання соціальних послуг соціальними службами окремим особам чи групам населення для подолання або пом’якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу та повноцінної життєдіяльності.
Державні цільові фонди (ДЦФ) - це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування суспільних потреб з визначених джерел, що мають цільове призначення та знаходяться в розпорядженні центральних і місцевих органів влади.
Шляхи створення ДЦФ:
• виділення коштів Державного бюджету на цілі, що мають першочергове значення для країни в даний момент;
• формування спеціальних фондів, що мають самостійні джерела фінансування.
» следующая страница »
1 ... 109 110 111 112 113 114115 116 117 118 119 ... 256