Бюджетна система України

3)       вирішення проблеми безробіття і забезпечення ефективної зайнятості, перепідготовка кадрів;

4)         пенсійне забезпечення (людей похилого віку, інвалідів, сімей, що втратили годувальника);

5)       утримання дитячих будинків, інтернатів, будинків для людей похилого віку тощо;

204

6)        соціальні трансферти (допомога з безробіття, одноразові чи щомісячні виплати на дітей, з материнства, з хвороби та інших причин, житлові субсидії тощо);

7)        соціальне обслуговування (надання соціальних послуг окремим катего­ріям громадян і т. ін.);

8)       надання необхідної медичної допомоги тощо.

Система соціального страхування, що ґрунтується на принципі пере­розподілу, є системою суспільної солідарності, тому деякі вчені розглядають соціальне страхування тільки як форму соціального забезпечення.

Важливим складовим елементом системи соціального захисту населення є соціальне страхування. Поняття «соціальний захист» слід вважати за змістом ширшим і місткішим порівняно з поняттям «соціальне страхування». Соціальне страхування - це система заходів щодо матеріального забезпечення населення в старості, на випадок захворювання чи втрати пра­цездатності в працездатному віці, на випадок безробіття, для підтримки материнства й дитинства, охорони здоров ’я громадян, при виході на пенсію тощо.

В узагальненому розумінні система соціального страхування розв’язує два важливих соціально-економічних завдання: 1) збереження та повне відновлення працездатності активної частини населення країни; 2) гарантоване матеріальне забезпечення громадян, які втратили працездатність у зв’ язку з виходом на пенсію чи не мали її в працездатному віці з тих чи інших причин. Отже, державне та приватне соціальне страхування за своїм функціональним призначенням передбачає розв’язання окремих аспектів соціального захисту громадян країни. Воно спрямоване на відшкодування доходів громадян, зумовлених втратою працездатності.

Через систему соціального страхування реалізується концепція забезпе­чення гарантованого мінімального доходу, в якій основою є принцип розподілу з урахуванням ресурсних можливостей суспільства та визначення міри соціальних гарантій.

Ознаки соціального страхування, які одночасно характеризують його відмінність від соціального забезпечення і окреслюють перспективи його подальшого розвитку:

•       виконання функції не тільки компенсації соціального ризику, а й запобігання несприятливим наслідкам ризикової ситуації;

•       передбачення соціально - економічного ризику (наприклад, ймовірності настання для працівника матеріальної незабезпеченості внаслідок втрати заробітку);

•       кінцева тривалість ризикової ситуації (період між її виникненням і переходом до нормальних умов життєдіяльності) тощо.

Попереднє виявлення і врахування ризику виражається також у профілактичній спрямованості страхування. Вона характерна, зокрема, для соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, коли стан охорони праці і техніки безпеки на підприємстві поряд

зі  ступенем професійного ризику може бути основою для встановлення знижок чи надбавок до страхових тарифів.

Друга ознака, яка відмежовує соціальне страхування від соціального забезпечення, - це спосіб фінансування. Страхові внески завжди складають частину заробітної плати чи доходу застрахованої особи, навіть у тому випадку, коли за найманого працівника внески сплачує роботодавець. Соціальне страхування на відміну від соціального забезпечення не є для застрахованих безоплатним і безеквівалентним. Проблема полягає в тому, що в нашій державі соціальне страхування розвивалось як форма соціального забезпечення, поступово втрачаючи свою страхову специфіку і переростаючи у загальне соціальне забезпечення. Тому так і не був реалізований принцип еквівалентності страхового забезпечення сплаченим внескам.

 

« Содержание


 ...  113  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я