• затверджує пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, перелік національних науково-технічних програм і обсяги фінансування по кожній з них на весь строк виконання з щорічним уточненням в бюджеті;
• створює систему кредитно-фінансових, податкових і митних регуляторів у науково-технічній сфері [16].
Кабінет Міністрів як вищий орган виконавчої влади розподіляє державні кошти, затверджені для фінансування науки, встановлює порядок формування та використання позабюджетних фондів для науково-технічної діяльності, організовує розробку державних і міждержавних науково-технічних програм, формує органи управління і механізм реалізації програм, укладає міжурядові угоди і координує міжнародне науково-технічне співробітництво українських суб’єктів господарювання [14].
До компетенції уряду України в області науково-технічної політики належить [16]:
• здійснення у межах, визначених відповідними законодавчими актами, функцій розподілу коштів бюджету, призначених для фінансування наукових досліджень, Державного інноваційного фонду та інших державних фондів;
• визначення порядку формування і використання позабюджетних фондів для науково-технічної діяльності;
• створення на основі чинного законодавства економічних, правових і організаційних механізмів, що стимулюють діяльність підприємств, об’єднань і організацій щодо прискорення науково-технічного прогресу;
• організація розробки національних та державних науково-технічних програм, формування органів управління і механізму реалізації програм, контроль за їх виконанням;
• організація і координація заходів щодо створення сучасної інфраструктури науково-технічної діяльності;
• укладання міжурядових угод, договорів про співробітництво в науково- технічній сфері, координація діяльності підприємств, установ і організацій України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва.
Самоврядними науковими організаціями, що мають державну підтримку, є Національна академія наук України та Українська академія аграрних наук. Кошти на їхню діяльність щороку визначаються в бюджеті. Ці організації залучаються до проведення фундаментальних досліджень, розробки і реалізації науково-технічної політики, експертизи важливих наукових і народногосподарських проектів [16].
Функції організації, планування, фінансування та координації наукових досліджень покладені на відповідний комітет, який займається питаннями науки та інтелектуальної власності.
До джерел фінансування науково-дослідних робіт відносять:
• витрати, що включаються у собівартість промислової продукції, продукції будівництва, послуг, експлуатаційних та інших витрат;
• частка прибутку суб’єктів господарювання;
• централізовані фонди і резерви міністерств і відомств;
• інші внутрішні джерела підприємств, організацій, установ, міністерств і відомств, передбачені чинним законодавством;
• кошти інноваційного та інших позабюджетних фондів;
• асигнування з бюджету.
Власні джерела суб’єктів господарювання, міністерств і відомств використовуються для фінансування наукових розробок, впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво на рівні підприємств і галузей народного господарства.
Важливими джерелами фінансування науково-дослідних робіт є кошти позабюджетних фондів, зокрема кошти Державного інноваційного фонду, позабюджетного фонду фінансування науково-дослідних та дослідно- конструкторських робіт галузевого спрямування тощо [14].
» следующая страница »
1 ... 103 104 105 106 107 108109 110 111 112 113 ... 256