Бюджетна система України

Національною академією наук України у 2004 р. використано кошти за бюджетною програмою «Фундаментальні дослідження наукових установ Національної академії наук» у сумі 564,2 млн грн, у тому числі по загальному фонду - 376,2 млн грн, або 98,2 відсотка річного плану. За рахунок виділених коштів забезпечувалось виконання 5152 науково-дослідних і дослідно- конструкторських робіт [21].

Рис. 8.9. Динаміка видатків на фінансування науково-дослідних робіт

На перехідному етапі до ринку держава змушена взяти на себе координацію наукових досліджень і основну частину витрат на науку. Незважаючи на вирішальне значення науки у забезпеченні високих темпів соціально-економічного розвитку суспільства, видатки Державного бюджету України на науку скорочуються [14, с. 233].

В Україні діє широка мережа наукових установ, її центром є Національна академія наук України (НАН України). Всі науково-дослідні організації мають загальнонауковий і галузевий профілі. Науково-дослідні організації загально- наукового профілю знаходяться у віданні НАН України і займаються розробкою теоретичних проблем, що мають загальнодержавне значення. До галузевих належать науково-дослідні, конструкторські, проектно-конструк­торські та технологічні організації, підпорядковані різним міністерствам і відомствам, які займаються розробкою проблем прикладного характеру [14, с. 370].

Значну роль у розвитку науки відіграють науково-дослідні підрозділи вищих навчальних закладів, які займаються науковими розробками відповідно до профілю діяльності на замовлення підприємств, організацій, установ, міністерств, відомств, а також беруть участь у виконанні державних замовлень [14, с. 234].

Залежно від форм господарювання науково-дослідні організації поділя­ються на госпрозрахункові та бюджетні. Госпрозрахункові організації свої видатки покривають за рахунок власних доходів. Бюджетне фінансування таким організаціям виділяється під виконання державного замовлення в межах вартості науково-дослідних розробок. Бюджетні організації знаходяться на бюджетному фінансуванні [14, с. 234].

Організаційні та економічні принципи, на яких ґрунтується науково- технічна політика, закріплені в Законі України «Про наукову і науково- технічну діяльність» від 1 грудня 1998 р. [7]. Відповідно до цього закону держава забезпечує фінансування і пріоритетне матеріально-технічне забезпечення фундаментальних досліджень, довгострокових державних науко­во-технічних програм [16, с. 370].

Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 11 липня 2001 р. [8] визначає правові, фінансові та організаційні засади цілісної системи формування та реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні. Такі напрями формуються на п’ять років на підставі прогнозу розвитку науки і техніки і є складовою прогнозу економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період. Реалізація пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки здійснюється через систему державних наукових та науково-технічних програм, а також державне замовлення на науково-технічну продукцію. Формування переліку державних наукових та науково-технічних програм забезпечується спеціально уповноваженим цен­тральним органом виконавчої влади у сфері наукової і науково-технічної діяльності [16, с. 370]. Джерело фінансування науково-дослідних робіт залежить від їх характеру. Напрями науково-дослідних робіт наведені на рис 8.10. [15, с. 33].

Рис. 8.10. Напрями науково-дослідних робіт

Фундаментальними науково-дослідними роботами є, головним чином, пошукові теоретичні напрямки науки. Визначити наперед результативність та ефективність таких робіт складно. У зв’язку з великим ризиком використання інвестованих коштів ці дослідження фінансуються за допомогою бюджету або спеціальних фондів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 101 102 103 104 105 106107 108 109 110 111  ... 256