Банківське безпекознавство

Не до кінця вирішено питання захисту інтересів кредиторів та вкладників. Важкими залишаються умови і високими відсотки для позичальника, який в результаті цього відразу ж стає боржником.

На ідеологічних засадах пріоритету позичальника сформувався особливий вид боржника — держава.

Зовнішній борг України в 1992 р. становив 450 млн доларів США, у 1994 р. — вже 4,5 млрд доларів, а у 1999 р. — 12 млрд доларів США. Борг лише за цей період зріс майже в 27 разів [67, с. 26].

Про його ліквідацію повинна потурбуватися держава: її законодавчий орган і відповідні відомства та правоохоронні органи.

Слід відновити довіру до цінних паперів.

Залишається актуальною проблема стабільності гривні, яка може вирішуватися лише за умов ефективної економічної політики.

У результаті загострення фінансової кризи фондовий ринок України практично припинив свою дію. Особливо це стосується ринку державних цінних паперів (ОВДП). На стан цього ринку додатково негативно вплинуло рішення Кабінету Міністрів України від 30 січня 1999 р. про примусову конверсію ОВДП з терміном погашення в лютому 1999 р.

Важливою умовою подальшого розвитку банківської діяльності, залу­чення додаткових коштів населення, є розв’язання проблеми гарантування вкладів фізичних осіб.

Нині банківська система має бути максимально прозорою. Цьому мають сприяти такі невідкладні заходи. Це перш за все єдине забезпечення стабільності гривні, об’єктивних підстав для девальвації якої немає. Реалізація рекомендацій Міжбанківської конференції країн СНД і Балтії, яка відбулася в Ялті у травні 2003 р. щодо утворення банку реконструкції та розвитку (або сприяння розвиткові), який повинен бути банком другого рівня, мати справу з іншими банками. Це не створювало б додаткової конкуренції з боку держави для банків і надавало б додаткові гарантії для держави щодо повернення коштів.

У сучасних умовах набуває особливого значення повернення вкладів населенню.

Потрібно провести підготовку механізму повернення грошей вклад­никам колишнього Ощадного банку СРСР. Для цього потрібно за­конодавчо визначитися з цим боргом, зафіксувати його за кожним громадянином у вигляді цінного паперу, потім деномінувати ці папери в долари і забезпечити чітку процедуру щорічного обслуговування цього боргу.

Немало людей, що вкладали кошти в Ощадбанк, не дочекаються повернення боргу. А в разі наявності на руках цінних паперів, людина може, наприклад, передати їх у спадок дітям чи онукам, останні зможуть використати ці кошти за призначенням. Як висловився 8 травня 2003 р. перед ЗМІ голова Нацбанку С.Тігіпко, такі зобов’язання повинні мати перед громадянами на 10-15 років. Ініціатива щодо цього має виходити з Кабінету Міністрів, а рішення повинна приймати Верховна Рада.

Необхідно обмежити відкриття так званих некапіталізованих іноземних банківських філій. Відкриваючи філію, банк повинен щось інвестувати в Україну. Той, хто приходить у банківський сектор, має розуміти, що повинні бути ризики за певні дії. За цієї умови відкриття філій вигідне. Це — відкриття нових робочих місць, збільшення надходження податків до державної скарбниці, розширення кредитування тощо.

Потрібно збільшити фонд повернення вкладів шляхом перерозподілу або перевищенням доходів над видатками з боку Національного банку.

Україні слід прискорити створення середнього класу на основі програми, основні ідеї якої — збільшення обсягів кредитних ресурсів, зменшення кредитної ставки і термінів, на які видається позика.

Доцільно було б розглянути питання зміни форми власності Ощадного банку, який займає провідне місце в Україні за кількістю філій, або клієнтури, що підвищило б ефективність його функціонування.

Станом на 1 січня 2003 р. в Україні нараховувалось 157 комерційних банків, які НБУ поділив на чотири групи. Першу становили 10 систе­моутворюючих банків (із загальними активами від 1,5 до 6,8 млрд грн (281 млн — 1,28 млрд дол.), до другої увійшли 12 банків (0,6-1,2 млрд грн, або 110-227 млн дол.), до третьої — 34 банки (0,21-0,52 млрд грн, або 39-97 млн дол.) і до четвертої — 101 (0,02-0,2 млрд грн, або 3,7-38 млн дол.) [65, с. 8].

 

« Содержание


 ...  70  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я