Верховна Рада України 13 січня 1998 року прийняла рішення про необхідність надіслання «Звернення Верховної Ради України до урядів і парламентів Великої Британії, Канади, Кіпру, ФРН, США, Швейцарії» з проханням про допомогу і сприяння компетентним правоохоронним органам України у боротьбі з організованою злочинністю, та пропозицією про об’єднання зусиль у виявленні валютних рахунків громадян України в закордонних банках, також встановлення їх набуття і вживання заходів щодо повернення їх в кредитно-банківські установи нашої держави [91]. 17 серпня 1998 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1280 «Про впровадження механізму страхування експортних та кредитних ризиків», в якій координується питання про надання Кабінетом Міністрів гарантій або інших зобов’язань стосовно забезпечення погашення заборгованості українських юридичних осіб за іноземними кредитами. В першочерговому порядку будуть розглядатися кредити за наявності договору страхування відповідних кредитних ризиків держави. Далі в постанові висуваються вимоги щодо страховиків, з якими має бути укладений договір страхування відповідних кредитних ризиків, а також перелік деяких функцій, що має виконувати фонд страхових гарантій (який має бути створений) серед інших, і проведення контролю за цільовим використанням іноземного кредиту [35].
Правовідносини, що виникають при відкритті клієнтом банків різних рахунків (поточних, кредитних, депозитних) у національній та іноземній валюті, а також поточних бюджетних рахунків у національній валюті України, регулюються Інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 18 грудня 1998 р. № 527.
Раніше ці відносини були врегульовані Інструкцією № 3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті», затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 4 лютого 1998 р., але ця Інструкція регулювала ще й відносини, які виникали з відкриття, функціонування і закриття кредитних рахунків.
22 грудня 1999 року Правління НБУ прийняло постанову «Про внесення змін до нормативно-правових актів Національного банку України з питань кредитування в іноземній валюті» № 601, якою було внесено зміни до Положення Правління НБУ «Про кредитування». Ці зміни обумовили: кредити в іноземній валюті можуть надаватися комерційними банками лише за умови мобілізації ними валютних ресурсів на відповідний строк. При цьому допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у гривню на міжбанківському валютному ринку України або в іншу валюту згідно з умовами укладених кредитних договорів [37].
Національний банк України встановив порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами за залученими від них кредитами, позиками в іноземній валюті та видачу резидентам реєстраційних свідоцтв про проведення валютних операцій за такими договорами (постанова Правління НБУ від
22 грудня 1999 року № 602). Відповідно до цього порядку кредити можуть отримуватися тільки в безготівковій формі, а договори підлягають обов’язковій реєстрації в НБУ шляхом видачі резидентам реєстраційних свідоцтв. Не реєструються товарні кредити, а також кредити, залучені під гарантії Кабінету Міністрів України.
Згідно з Постановою Правління НБУ «Про затвердження Положення про валютний контроль» від 8 лютого 2000 року № 49, одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів спричиняє накладення штрафу в сумі еквівалентній одному відсотку розміру одержаного кредиту чи позики і перерахованій у національну валюту України за офіційним обмінним курсом НБУ на день одержання кредиту, позики, з подальшою обов’язковою реєстрацією зазначених договорів [38].
» следующая страница »
1 ... 122 123 124 125 126 127128 129 130 131 132 ... 381