Банківська справа

Усе це свідчить про те, що в операцій купівлі обладнання є серйозна альтернатива — лізинг. В інвестиційному рішенні «оренда — купівля» вибір переваг передбачає наявність певного алгоритму. Як початкову умову для порівняння доцільно прийняти не просто придбання активу, а придбання за рахунок банківського кредиту. Справедливість цього посилання очевид­на: якщо фірма володіє вільними фінансовими ресурсами для прямого придбання активу, то залучення додаткового капіталу — фінансовий нон­сенс. Інша справа, коли для прямого придбання фінансових ресурсів у фірми немає. Саме в цьому випадку перед фірмою виникає проблема ви­бору: чи лізинг, чи придбання із залученням кредиту.

Алгоритм вибору переваг у задачі «оренда — купівля» передбачає такі кроки:

•                визначення фінансових параметрів лізингу активу;

•                визначення адекватних першому кроку фінансових параметрів опе­рації придбання цього ж активу за рахунок банківського кредиту;

•               вибір логічно прийнятної моделі порівняння кінцевих параметрів двох способів придбання активу;

•   визначення переважного варіанта придбання активу.

Як фінансові параметри придбання активу в лізинг прийнято викори­стовувати спеціальні фінансові параметри в стандартній моделі грошово­го потоку від придбання активу.

Головні фінансові параметри лізингу, згідно з якими здійснюється ко­ригування стандартної моделі грошового потоку:

•   втрачена інвестиційна податкова пільга;

•                перший лізинговий платіж здійснюється, як правило, відразу після підписання контракту, тобто в нульовий рік;

•               фірма отримує реальну вигоду від ефекту «податкового щита» за лізин­говими платежами, оскільки з визначення лізингу ці платежі включа­ються до собівартості продукції лізингоодержувача;

•               на актив, що надходить за лізингом, фірма не нараховує знос, оскіль­ки сам актив не відображається на балансі лізингоодержувача.

З цієї причини фірма несе втрачену вигоду від ефекту податкового щита з амортизації.

Зміст другого кроку алгоритму, що розглядається, значно складніший. Задача спрощується, якщо прийняти до уваги такі пояснення.

Забезпечити адекватність параметрів, що порівнюються, можна лише при незмінній структурі капіталу фірми. Але в цьому випадку справедли­вим є припущення, що сума лізингових платежів заміщує відповідну суму боргу фірми. Це означає, що задача «оренда — придбання» в кінцевому підсумку зводиться до з’ясування: в якій мірі лізинг замінює борг у кож­ний момент часу. Але подібна постановка питання потребує прояснення сутності боргу, що заміщується, а точніше — еквівалентної позики. Екві­валентна позика — це сума боргу, що відповідає лізинговій заборгованості в кожний момент часу і призводить до таких же змін у грошовому потоці, як і у випадку одержання активу в лізинг.

Визначення адекватних першому кроку алгоритму фінансових пара­метрів операції купівлі того ж активу за рахунок банківського кредиту зво­диться до визначення параметрів грошового потоку від еквівалентної по­зики. Необхідні параметри — це параметри грошового потоку, що утворю­ються оплатою суми основного боргу еквівалентної позики і оплатою відсотків за користування цією позикою з урахуванням ефекту «податко­вого щита» за відсотками.

Досить важливим моментом при встановленні адекватності параметрів у двох варіантах придбання активу є вибір ставки дисконтування грошових потоків, яка повинна бути однією і дорівнювати ставці позикового процен­та на даний момент часу. Це випливає з принципу заміщення боргу лізин­гом. Якщо ж рівні ризику при обслуговуванні еквівалентної позики і лізин­гових платежів різні, то порівняння варіантів є практично неможливим.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 231 232 233 234 235 236237 238 239 240 241  ... 278