Валютні операції

Стаття 2. Поняття акредитива

Для цілей даних правил терміни «документарний акредитив» і «ре­зервний акредитив» (далі іменовані як акредитиви) означають будь-яку угоду, як би вона не була названа або позначена, згідно з якою банк (банк-емітент), діючи на прохання і на підставі інструкцій клієнта (зая­вника) або від свого імені:

(I) повинен провести платіж третій особі (бенефіціару) або його на­казу, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром, або

(II) уповноважує інший банк провести такий платіж або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або

(III)  уповноважує інший банк негоціювати проти передбачених до­кументів при дотриманні строків та умов акредитива.

Для цілей даних правил філії банку в різних країнах уважаються за різні банки.

Стаття 3. Акредитиви і контракти

а) Акредитив за своєю природою являє собою угоду, відокремлену від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, і банки жодною мірою не пов’язані й не зобов’язані займа­тися такими контрактами, навіть якщо в акредитиві є яке-небудь поси­лання на такий контракт. Отже, установа банку, що оплачує, акцептує й оплатила тратти або негоціює та/або повністю виконує будь-які інші

зобов’язання по акредитиву, не є предметом позовних вимог заявника, заснованих на його угоді з банком-емітентом або бенефіціаром.

Ь) На бенефіціара ні в якому разі не поширюються договірні відно­сини між банками або між заявником і банком-емітентом.

Стаття 4. Документи і товари (послуги) виконання зобов’язань

По операціях з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, але не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов’язань, до яких можуть мати стосунок документи.

Стаття 5. Інструкції по виставленню (зміни) акредитивів

a)    Інструкції по виставленню акредитива, самий акредитив, інструк­ції по внесенню до нього будь-яких змін та самі зміни повинні бути по­вними і точними.

Щоб уникнути плутанини та непорозумінь банки повинні рекомен­дувати:

(I)     не включати зайвих подробиць до акредитива або у зміни до нього;

(II)      не давати інструкції по виставленню, авізуванню або підтвер­дженню акредитива з посиланням на попередній (раніше виставлений) акредитив (т.зв. «подібний акредитив»), коли такий попередній акреди­тив зазнав змін, які були (або не були) прийняті.

b)    Усі інструкції по виставленню акредитива і самий акредитив та його додатки, всі інструкції по внесенню яких-небудь змін й самі зміни повинні точно вказувати документи, проти яких здійснюється платіж, акцепт або негоціація.

В. ВИДИ АКРЕДИТИВІВ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО НИХ

Стаття 6. Відкличні та безвідкличні акредитиви

a)   Акредитив може бути:

(I)    відкличний або

(II)    безвідкличний.

b)    Тому акредитив повинен ясно вказувати, чи є він відкличним або безвідкличним.

c)    За відсутності такої вказівки акредитив вважатиметься безвідкли­чним.

Стаття 7. Зобов’язання авізуючого банку

а)   Акредитив може бути авізований бенефіціару через інший банк (авізуючий банк) без зобов’язань з боку авізуючого банку, але, виріши­вши авізувати акредитив, банк повинен з розумною ретельністю переві- зобов’язання по акредитиву, не є предметом позовних вимог заявника, заснованих на його угоді з банком-емітентом або бенефіціаром.

Ь) На бенефіціара ні в якому разі не поширюються договірні відно­сини між банками або між заявником і банком-емітентом.

Стаття 4. Документи і товари (послуги) виконання зобов’язань

По операціях з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, але не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов’язань, до яких можуть мати стосунок документи.

 

« Содержание


 ...  167  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я