71
намагається вийти зі стану внутрішнього дискомфорту, уявляє процес задоволення потреби. Для знаходження шляхів і способів задоволення потреби необхідно вміти ставити перед собою і вирішувати теоретичні та практичні завдання. Процес задоволення потреби виступає як складна цілеспрямована пізнавальна і практична діяльність. Задовольняючи потреби і досягаючи мети, людина створює цим нові об'єкти, нові умови оточення, які у свою чергу породжують нові потреби. Отже, потреби - постійне джерело активності. Саме потреби керують поведінкою людини.
Особливість потреб полягає в тому, що вони тільки тоді стають спонукою і регулятором дій людини, коли усвідомлюються нею, коли людина чітко уявляє, чого вона хоче і думає над тим, як цього можна досягти. Неусвідомлені потреби - це тільки відчуття людини, що їй чогось бракує, вона не має чіткого уявлення про те, що потрібно зробити, щоб позбутися цього дискомфорту. Посилення потреби збільшує ймовірність того, що людина усвідомить цю потребу й зрозуміє, як можна її задовольнити.
Потреби, які усвідомлюються, пояснюють усі дії людини. Усвідомлюючись людиною, вони віддзеркалюють у її психіці невідповідність зовнішніх умов внутрішнім вимогам і визначають зміст дії щодо усунення такої невідповідності.
Отже, потреби - це ті форми взаємодії людини з навколишнім середовищем, необхідність яких зумовлена особливостями відтворення і розвитку її біологічної, психологічної, соціальної визначеності, що так чи інакше усвідомлюються і відчуваються людиною.
Попри загальну різноманітність, потреби окремої особи становлять певну систему, в якій є домінуючі потреби і потреби, підпорядковані їм. Так, людина, відчуваючи постійну потребу у визнанні оточуючими власної значущості, свої дії та вчинки підпорядковує саме цій потребі. Їй можуть бути підпорядковані потреби у підвищенні професійної майстерності, розміру заробітної плати, у цікавій і важливій роботі, врешті-решт, у праці загалом.
В умовах спільної трудової діяльності важливого значення у поведінці людей набувають потреби у взаємодопомозі, взаємовимог- ливості, зацікавленості у спільній справі.
У поведінці людини та чи інша потреба може виявлятися ситуативно, в даний момент, порушуючи тим самим якусь стійку структуру. Наприклад, коли у людини виникає якась складна ситуація, вона шукає контактів з людьми, які б допомогли її врегулювати. Після вирішення проблеми активність контактів з цими людьми зменшується.
Отже, як система потреб, так і ситуативні потреби є джерелом активності, регулюють поведінку людини. Маючи певну стабільність, разом з тим система потреб людини досить пластична і може змінюва-
72
тися під впливом як соціальних умов, так і цілеспрямованих дій, наприклад, виховання. Про потреби людини судять за її ставленням до загальнолюдських цінностей, до праці, зовнішнього оточення, до інших людей. Зважаючи на те, які потреби переважають, наскільки вони збалансовані, визначають соціальну цінність людини, її культуру.
Потреби є основою життєдіяльності людини, її внутрішнім спонукальним мотивом. Зміст потреб визначається як особистісними оцінками, критеріями, установками і цінностями людини, так і об'єктивними умовами її життєдіяльності, рівнем розвитку економіки, культури, суспільства загалом (див. рис. 5.10). Потреби постійно зростають, ускладнюються, і це є передумовою розвитку і вдосконалення особистості людини.
Характер і структура потреб окремого індивіда залежать від реальних можливостей, матеріального і культурного рівня суспільства, самого індивіда, його особистісних властивостей. Змінюється вік, сімейний стан, рівень освіти, кваліфікація - змінюються потреби.__
Особистісні оцінки, Об'єктивні умови життєдіяльності,
критерії, установки рівень розвитку економіки,
» следующая страница »
1 ... 39 40 41 42 43 4445 46 47 48 49 ... 156