У підсумку процес визначення найбільш вдалого об'єкта змін - це процес збору інформації, яка повинна допомогти консультанту зрозуміти ситуацію, ретельно зважити її, для того щоб виявити найбільш значимі причинні фактори та оцінити ці фактори з точки зору їх практичного потенціалу (яка ймовірність того, що зміна на даній ділянці буде успішно здійснена) і концептуального потенціалу (чи усуне ця зміна проблему). Серед практичних питань, які слід при цьому розглянути: потрібний час; кількість людей, яких торкнеться зміна, і наскільки індивідуальними можуть бути наслідки; ймовірна вартість; ступінь можливих перебоїв у роботі організації; короткострокові переваги проти довгострокових; можливість негативних системних ефектів. При прийнятті остаточного рішення загальна вказівка зводиться до такого положення: коли необхідно зробити вибір, оптимальне втручання - це найбільш "поверхневе" втручання з тих, які дозволяють досягти поставлених цілей. Згідно з термінологією організаційного розвитку, поверхневе - це таке втручання, яке займає менше часу, торкається меншого числа людей, викликає наслідки, які носять менш індивідуальний характер, і коштує менше, ніж альтернативні варіанти (рис. 15.2).
232
Рис. 15.2 - Процес вибору об'єкта змін |
З точки зору управління процесом головними об'єктами змін виступають індивіди, робочі групи та організації в цілому.
Індивіди або сприяють організаційним змінам, або перешкоджають їм. Щоб можна було змінити організацію, необхідно створити готовність індивідів до змін. Після створення цієї готовності можна розпочинати зміну існуючого стану організації у бік бажаного. Одиницями, на які спрямовані заходи з проведення змін, є робочі групи - об'єднання індивідів. Ці групи можна вважати основними одиницями організаційних змін, оскільки вони функціонують як посередницький механізм між індивідами та організацією в цілому. Проведення змін у діяльності робочих груп само по собі не гарантує стабільності змін організації в цілому. Відтак, систематичні заходи з проведення змін повинні бути спрямовані і на організацію в цілому, щоб можна було досягти стабільності змін. Заходи щодо зміни організації в цілому можна назвати закріпленням змін. Етап закріплення означає, що орга-
233
нізація зі всіма підсистемами здатна розглядати як внутрішні, так і зовнішні фактори, які визначають необхідність змін, і може керовано і постійно змінюватися у бік функціонування відповідно до орієнтації на діяльність.
Управління процесом змін передбачає також уточнення об'єктів розвитку в рамках організації. Основними елементами системи управління організацією є керівна ланка, імпульс управління та керована діяльність. Керівною ланкою (суб'єктом управління) у процесі організаційних змін виступає найчастіше керівництво підприємства, оскільки управління процесом змін, що стосуються всієї системи, належить до функцій керівництва. Імпульсом управління є потреба в змінах. Діяльність, якою необхідно керувати, як правило, уточнюється лише після аналізу, проведеного на початковій стадії процесу змін. Досить часто об' єкти розвитку належать до систем планування та комунікації.
Щоб розглянути вплив процесу змін, доцільно ввести в практику нове поняття - кінцева система організації. Кінцеву систему можна, в свою чергу, поділити на людську і виробничу системи. Перша розглядає моменти, пов'язані з особистостями та їхніми цілями, друга - ту частину, яка спрямована на реалізацію дійсних цілей організації. Оскільки комерційні ідеї в організації часто втілюються у термінах виробничої системи, важливо, щоб вплив змін був помітний не лише у людській, але і у виробничій системі. Оцінювати вплив змін слід у ході процесу змін шляхом порівняння досягнутих зрушень з поставленими цілями.
» следующая страница »
1 ... 139 140 141 142 143 144145 146 147 148 149 ... 156