Розвиток соціально–економічних відносин в умовах трансформації України автор невідомий

0,676

0,410

0,698

0,565

0,595

0,421

Коефіцієнт використання трудових ресурсів

0,781

0,740

0,853

0,588

0,735

0,85

Організаційний рівень

0,636

0,516

0,575

0,426

0,505

0,528

 

Це свідчить про низький ступінь забезпеченості виробництва організаційними умовами, необхідними для раціонального використання виробничих ресурсів, неефективність існуючої організаційної системи праці й виробництва, і ще раз підтверджує роль організаційних факторів у підвищенні ефективності виробництва й необхідності оцінки організаційних можливостей.

Для мобілізації організаційних факторів підвищення ефективності виробництва їхній аналіз доцільно здійснювати по етапах логістичного ланцюга, що включає в себе етапи заключения договорів на постачання, доставки вантажу від постачальника, знаходження матеріалів на складі, процесу виробництва, знаходження готової продукції на складі, відвантаження й реалізації готової продукції. Для кожного з них повинен бути визначений свій арсенал раціональних важелів управління, організаційних інструментів, які в сукупності забезпечать ефективність протікання виробничо-комерційних процесів.

Сьогодні у складі функціональних підрозділів підприємств немає жодного відділу або фахівця з питань організаційного розвитку. І це не дозволяє уключати організаційні ресурси підприємства «у роботу» по формуванню кінцевих результатів. На наш погляд, у складі функціональних підрозділів управління необхідно виділити (з числа наявних) структурний підрозділ (або групу фахівців), який буде вирішувати питання формування організаційної культури підприємства, зростання ефективності використання організаційних ресурсів, і прогнозувати організаційний розвиток. Цей підрозділ повинен виступати як оперативний орган, здатний збирати й аналізувати інформацію про стан й ефективність використання всіх ресурсів підприємства по всіх структурних підрозділах і стадіях управління. Аналіз отриманої інформації з погляду розриву (відсутності) необхідних зв'язків або нераціональності обраних організаційних форм і рішень організаційних завдань, дозволить керівникам цих підприємств не обмежуватися актом прямого управлінського впливу, а піти далі, прийнявши організаційне рішення, спрямоване на вдосконалення або реструктуризацію виробничої системи.

Таким чином, результати проведених досліджень переконують у тім, що реальні організаційні можливості повністю не використані. Існує безліч організаційних резервів, але вони не повністю використовуються у формуванні прибутку підприємства. Організаційна діяльність не розглядається як активний фактор підвищення ефективності виробництва. Все це обумовлює необхідність удосконалення наявних й активного залучення організаційних ресурсів в економічний розвиток підприємства.

Література

1.             Богатко а.н. система управления развитием предприятия (супр) /а.н. богатко. - м.: финансы и статистика, 2001. - 240 с.

2.            Васильев ю. П. Управление развитием производства: опыт сша. - м.: экономика, 1989. - 237 с.

3.             Дереповко і. Питання підвищення ефективності функціонування системи управління підприємством // регіональна економіка. - 2000. № 1. - с. 44-52.

4.            Организация управления промышленным производством. Учебник / козлова о.в., александров л. А., саркисов м.а., саломатин н.а. и др.; под ред. Козловой о.в., каменицера с.е. - м.: высш. Школа, 1980. - 399 с.

 

« Содержание


 ...  27  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я