Щодо визначень фінансових ресурсів, то існують багато різних думок щодо їх трактування. Так, в.м. радіонова дає визначення: «фінансові ресурси підприємства - це грошові доходи й надходження, які перебувають у розпорядженні суб'єкта господарювання і призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійснення затрат із розширеного відтворення і економічного стимулювання працівників».
Визначення о.д. василика: «фінансові ресурси - це грошові накопичення і доходи, що створюються в процесі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту та зосереджують ся у відповідних фондах для забезпечення безперервності розширеного відтворення й задоволення інших суспільних потреб» [2, с.339].
Фінансовий потенціал формує основу для виробництва певного обсягу та асортименту продукції, побудови моделей мінімізації збитків та максимізації прибутку, визначення оптимального співвідношення компонентів виробничої, фінансової та організаційної структури управління й інших економічних механізмів. Уміння підприємства максимально використовувати власний фінансовий потенціал значною мірою зумовлює його життєздатність і конкурентоспроможність. Саме він забезпечує можливість трансформації ресурсного і виробничого потенціалів у результати діяльності підприємства. До певної міри фінансовий потенціал виступає в ролі важеля, що формує механізм динамічної трансформації ресурсів у результати діяльності підприємства. Не менш важлива і його роль у відтворювальних процесах на підприємстві. До складу фінансового потенціалу входять фінансові ресурси, що складаються, у свою чергу, зі статутного, додаткового і резервного капіталів, цільового фінансування, фондів накопичення, вартості основного капіталу, оборотних активів тощо. При оцінці
Фінансового потенціалу треба враховувати такі показники, як обсяг власних коштів, можливість отримання додаткових коштів у вигляді цільового фінансування; обсяг дебіторської заборгованості; оперативність управління фінансами тощо.
Звідси можна дійти висновку, що фінансовий потенціал формує основу для виробництва певного обсягу та асортименту продукції, побудови моделей мінімізації збитків та максимізації прибутку, визначення оптимального співвідношення компонентів виробничої, фінансової та організаційної структури управління й інших економічних механізмів. Уміння підприємства максимально використовувати власний фінансовий потенціал значною мірою зумовлює його життєздатність і конкурентоспроможність [2, с.340].
Як бачимо, між компонентами фінансово-економічного потенціалу підприємства загальнодержавного |
Сутність і роль фінансово-економічного потенціалу можна розглядати з позиції взаємозв'язків між його компонентами та результативністю діяльності підприємства в цілому (рисунок 1) [1, с.61].
Рис. 2. Ієрархічна структура фінансового потенціалу підприємства |
Значення існують взаємозалежності, які мають ієрархічний характер, що пов' язано з тим, що ресурсний потенціал підприємства виступає основою і необхідною умовою у здійсненні виробничо-господарської діяльності. Проте для активнішого використання ресурсів у виробничому процесі треба залучити відповідні рушійні сили: технологічні й економічні важелі, а також управлінські заходи і дії, спрямовані на ефективність виробництва.
Для оцінки ефективності використання фінансових ресурсів використовують наступні групи показників: показники ліквідності; показники фінансової стійкості; показники ділової активності; показники рентабельності; неформальні показники інвестиційної привабливості підприємства; показники дебіторської і кредиторської заборгованостей; показники використання фінансового інструментарію; показники потенціалу персоналу на підприємстві, що займається реалізацією фінансової діяльності.
» следующая страница »
1 ... 19 20 21 22 23 2425 26 27 28 29 ... 293