Проектне фінансування

к =к +ЯЕ,

5 н             ’

де k_н—рівень віддачі від інвестицій з прийнятним рівнем ризику; Яґ- премія за ризик.

В тому випадку, якщо підприємству необхідно здійснити нову емісію цінних паперів, то вартість такого капіталу вища, ніж вже існуючого, і визначається за формулою:

(8.12)

де k_ш — необхідний рівень доходності нового акціонерного капіталу; /— затрати на здійснення нової емісії акцій (у відсотках до ціни акцій); к — доходність акцій, які випущені раніше.

8.4.     Методи оптимізації джерел фінансування інвестиційних проектів

Формування структури джерел фінансування — це дуже складний процес, який залежить від потужності кожного джерела в той чи інший період часу, фінансового стану та перспектив розвитку акціонерних това­риств, а також кон’юнктури ринку й актуальності інвестиційного проекту в перспективі.

Під час передінвестиційних досліджень перед суб’єктами господа­рювання виникає проблема визначення обсягу та структури інвестицій для фінансування проекту, а саме:

•    Яким має бути співвідношення постійних та змінних витрат на виробництво.

•   Яким чином у перспективі буде формуватися основний та обіговий капітал.

•   Яким має бути співвідношення власного, залученого та позичкового капіталу.

•   При якому співвідношенні фінансових ресурсів, що спрямовуються на фінансування інвестиційного проекту, доходи від його реалізації будуть найбільшими.

Найчастіше для вирішення цих проблем використовують ефект фінансового важеля (лівереджу).

Структура інвестиційного капіталу пов’язана із співвідношенням боргу та власного капіталу. Чим більшу заборгованість порівняно до власного капіталу має фірма, тим вищий її фінансовий лівередж. Крім того, у тих випадках, коли ставка щорічних фінансових вигод від інвести­цій, що здійснюються із залученням позичкових коштів, перевищує процент за кредит, лівередж є позитивним. Якщо доходність з інвестицій не перевищує процент за позичковими коштами, лівередж є від’ємним. У випадках коли інвестиції приносять доход, який дорівнює проценту за кредит, лівередж є нульовим.

Сутність фінансового лівереджу (важеля) полягає у тому, що виникає можливість використовувати капітал, взятий у борг під фіксований відсо­ток, для інвестицій, які приносять прибуток більший за відсоток за кредит.

Ідею фінансового важеля формально можна представити за форму­лами, використавши такі економічні компоненти:

Пг—прибуток після виплати податків;

Е — власний капітал;

В—довгострокова заборгованість;

і—відсотки з довгострокової заборгованості;

Я— ставка доходності власного капіталу;

г — ставка доходності інвестованого капіталу (власний капітал + довгострокова заборгованість).

Далі визначимо ставку доходності власного капіталу:

Я = ^ПЕт.                                                                                (8.1³)

Чистий прибуток представимо через його складові:

П_г = (Е + В) • г - В • і,

де (Е+В) • r— прибуток на всю суму інвестованого капіталу;

В • і—процентні платежі за непогашені частки довгострокового боргу з урахуванням податку.

Відповідно формулу ставки доходності власного капіталу представимо у такому вигляді:

R=[(E + В)-г - В-і]/Е = r + (В/Е) • (r - і).                                            (8.15)

Вираз (8.15) показує ефект важеля, який представлений позитивною величиною—другим доданком, тобто відношенням позичкового капіталу та власного капіталу помноженого на різницю між прибутком від чистих активів і вартістю оплачених процентів за кредитами з урахуванням податку. Таким чином, завдяки залученим коштам (В) доходність власного капіталу швидко росте за умови, що r > і.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 98 99 100 101 102 103104 105 106 107 108  ... 131