Функція породження монополії. Цей процес зумовлений диференціацією суб'єктів ринкового господарства, утворенням підприємств із великим капіталом. Конкуренція виробників і споживачів поступово змінює всю структуру ринкового господарства. Внутрішня логіка розвитку ринку, дії закону конкуренції у взаємозв'язку з діями інших економічних законів ринкового господарства призводять до того, що вільна конкуренція породжує свою протилежність — монополію.
Загалом конкуренція породжує як позитивні, так і негативні наслідки для суспільства. Позитивні наслідки виявляються в необхідності учасників конкурентної боротьби, дбаючи про свої власні інтереси, сприяти суспільному прогресу. Вона стимулює розвиток НТП, економію ресурсів, зниження цін, поліпшення якості продукції та обслуговування споживачів, вирівнювання норми прибутковості й рівня заробітної плати, розвиток підприємницьких здібностей. Негативними наслідками конкуренції часто є безробіття, інфляція, банкрутство, диференціація доходів і несправедливий їх розподіл, економічні кризи, монополізація економіки. Оскільки негативні наслідки конкуренції органічно властиві ринковому механізму, необхідно в конкурентній стратегії передбачати їх локалізацію.
Сутність монополії і монополізму, їх соціально-економічні наслідки
Сутність монополії. У другій половині XIX ст. організаційно-економічна структура капіталізму, представлена переважно малими і середніми підприємствами індивідуальної приватної власності, почала стримувати економічний розвиток. Нездатність опанувати досягнення НТП загострила суперечність між існуючими капіталістичними виробничими відносинами, заснованими на індивідуальній приватній власності, і потребами розвитку продуктивних сил. Розв'язанню цієї суперечності сприяли концентрація і централізація виробництва і капіталу, як наслідок — загострення конкуренції, виникнення та розвиток на цій основі монополій. На межі XIX—XX ст. у багатьох країнах відбувалося особливо стрімке зростання концентрації виробництва.
Ефективним засобом концентрації є комбінування виробництва — поєднання на одному підприємстві різних виробництв, продукція яких є сировиною, напівфабрикатами, допоміжними матеріалами для інших виробництв.
Відбувається комбінування виробництва за різними спрямуваннями:
— комбінування по вертикалі: поєднання послідовних стадій виробничого циклу (від виробництва сировини до створення готового продукту) в один процес;
— комбінування по горизонталі: поєднання галузей, з яких одна переробляє відходи або побічні продукти іншої;
— комбінування по діагоналі: поєднання галузей, які виконують допоміжну, обслуговуючу роль щодо інших (виробництво упаковки, ремонт, організація збуту, перевезення).
Комбінування знижує витрати виробництва і збуту продукції, відкриває простір для технічних нововведень, використання відходів, що сприяє підвищенню норми прибутку, посилює позиції підприємств у конкурентній боротьбі.
Наслідком концентрації виробництва є концентрація і централізація капіталу.
Концентрація капіталу. Як відомо, вона є процесом збільшення розміру капіталу за рахунок капіталізації додаткової вартості, тобто використання певної її частини на розширення виробництва. За концентрації капіталу збільшення розмірів індивідуальних капіталів постає як одночасне збільшення розмірів суспільного капіталу.
Централізація капіталу. Процес збільшення розмірів індивідуального капіталу шляхом об'єднання кількох індивідуальних капіталів у один більший. Внаслідок цього відбувається перерозподіл капіталу в суспільстві без зміни його загальних розмірів. Централізація капіталу здійснюється у процесі конкуренції індивідуальних капіталів через поглинання більшим капіталом дрібних, які змушені погоджуватися на таку централізацію, щоб уникнути розорення. Однією з основних форм централізації капіталу є утворення АТ, які централізують розсіяні у суспільстві дрібні капітали, вдаючись до продажу власних цінних паперів (акцій).
» следующая страница »
1 ... 256 257 258 259 260 261262 263 264 265 266 ... 452