Індивідуальний попит окремої людини залежить від попиту інших людей на певний товар. Ілюстрацією цього положення
можна вважати зміну під впливом попиту ціни земельних ділянок у передмісті. Зростання попиту на землю під впливом зовнішнього фактора (наприклад, під час будівельного буму) зумовлює зростання її ціни, внаслідок чого збільшується й орендна плата за неї. А підвищення платні за землю збільшує витрати орендаря. Якщо у цей час власнику землі запропонують вищі ціни за земельні ділянки, у нього зростуть альтернативні витрати, пов'язані з фермерством. Найімовірніше, він продасть землю, а одержаний дохід реінвестує (спрямує на розширення виробництва) або покладе гроші в банк під відсоток, що зумовить зростання пропозиції землі й розширення передмість.
Якщо зобразити ринок ресурсів графічно, то криві попиту будуть відхилені ліворуч вгору, оскільки вищі ціни на ресурси змушують споживачів ресурсів відмовитися від поточної діяльності у зв'язку з наявністю кращої альтернативи; криві пропозиції будуть відхилені праворуч — вгору, оскільки власники ресурсів можуть відмовитися від своєї попередньої діяльності і збільшити їх пропозицію лише за умови, що їм запропонують вищі ціни.
Отже, згідно з концепцією альтернативної вартості попит бере участь у формуванні витрат, а витрати впливають на рівень цін. Ресурси використовуватимуться недбало, якщо користувачам не потрібно оплачувати їх альтернативну вартість, тобто вартість за умови найефективнішого альтернативного їх використання. Це можливо, якщо власник ресурсу не визначений або ресурс перебуває в суспільно знеособленій власності, а тому нікому наполягати, щоб потенційні користувачі ресурсу оплатили цінність його альтернативних можливостей. У такому разі ресурси недооцінюватимуть, відповідно і стимули щодо їх економії у підприємців будуть слабкі.
Ринкова рівновага
Функцією взаємозв'язку попиту, пропозиції і ціни за вільної конкуренції є ринкова рівновага.
Ринкова рівновага — спроможність конкурентних сил попиту і пропозиції
встановлювати ціну, яка врівноважує їхні обсяги.
Центральними питаннями ринкової рівноваги є взаємодія попиту і пропозиції та їхнє балансування за допомогою рівноваги, наслідки фіксації цін, виникнення дефіциту і особливості конкуренції за фіксованих цін. Головним інструментом координації дій у ринковому господарстві, де кожен керується своєю метою, є ціни. Вони врівноважують ринки (рис. 3.9). Ціна, яка врівноважує кількісні величини попиту і пропозиції, є ціною рівноваги, або рів- поважною ціною (Ре). Точка, в якій перетинаються на графіку криві попиту і пропозиції, називається точкою рівноваги і позначається як «є» (лат. eqшШbrшm — рівновага).
Реакція ринку на зміну ціни є автоматичною. Якщо якогось блага стає мало, це означає, що його пропозиція зменшується порівняно з попитом, а тому ринкова ціна зростає. Зростання ціни зумовлює скорочення обсягів продажу блага. У цей час підприємці стараються виробляти і постачати на ринок його більше, в результаті чого врівноважуються величина попиту і величина пропозиції. Аналогічні наслідки має і зниження ціни, яке сигналізує, що благо є вже не таким рідкісним, тобто пропозиція перевищує попит. Зниження ціни стимулює збільшення величини попиту і відповідне зменшення величини пропозиції, внаслідок чого вони також урівноважуються. На графіку це взаємопристосування ілюструється як зсув кривих попиту і пропозиції доти, доки не встановиться точка рівноваги.
Рис. 3.9. Рівновага попиту і пропозиції на ринку товару
Іноді у ринковій економіці уряд з певних міркувань фіксує ціну на певний товар на нижчому, ніж рівноважна ціна, рівні або на так званому соціально прийнятному рівні, що означає відключення механізму ринкової координації. Так сталося у США після обмеження в 1979 р. цін на бензин на рівні 80 центів за галон замість 1 дол. Унаслідок цього загострився дефіцит бензину, з'явилися черги, адже покупці намагалися придбати ^ бензину, а ціна обмежувала пропозицію лише кількістю (рис. 3.10).
» следующая страница »
1 ... 248 249 250 251 252 253254 255 256 257 258 ... 452