Політична економія

Обсяг попиту залежить і від тривалості пристосувальної реак­ції у відповідь на зміну ціни. Ідеться про час пристосування до но­вої ситуації, що виникла, наприклад, внаслідок різкого зростан­ня ціни. Зі зміною цін зміни обсягів закупівель товарів залежать від часу, протягом якого триває пристосувальна реакція. За кон­курентної ринкової економіки вона може бути альтернативною (пошук інших товарів-замінників), економною (економія у спожи­ванні товару, що подорожчав), загальноструктурною (значні змі­ни товарного споживання у структурі родинного бюджету) при­стосувальною реакцією. Наприклад, із подорожчанням загальної товарної маси, внаслідок якого більшість товарів тривалого ко­ристування стає недоступною для збіднілого населення, більшу Частку доходів (до 90—93 %) воно витрачає на купівлю харчових продуктів. Така ситуація простежувалася в Україні в 90-ті роки XX ст., супроводжувала перехід до ринкової економіки.

Відповідно до цих закономірностей товари класифікують за Двома ознаками:

1.               За чутливістю попиту до зміни ціни та доходів населення ви­окремлюють:

—              товари вищої категорії та нормальних цін (зростання їх цін зумовлює зменшення попиту на них, а зростання доходів спожи­вачів спричиняє збільшення попиту на ці товари);

—              товари малоцінні, тобто низької категорії (зростання цін на них і зростання доходів споживачів має один і той самий наслідок — зменшення попиту);

—               предмети розкоші (зі зростанням доходів споживачів різко зростає попит на них — парадокс, описаний американським еко­номістом Торстейном Вебленом (1857—1929));

—                «товари Гіффіна» (їх споживання збільшується з одночас­ним зростанням доходів і цін. Так відбувається, коли ціни інших товарів зростають ще швидше. Тому навіть зі зростанням доходів доводиться збільшувати споживання малоцінних товарів, оскіль­ки ціни інших товарів стають недосяжними. В Україні «товарами Гіффіна» є картопля і хліб).

2.                За залежністю попиту на товари від зміни цін на інші това­ри, беручи до уваги й те, що всі вони перебувають у певних спів­відношеннях виокремлюють:

—               взаємозамінні товари, які можуть використовуватись один замість іншого (наприклад, чай і кава. Зростання ціни на каву спричинить збільшення попиту на чай);

—               взаємодоповнюючі товари, тобто ті, що використовуються сукупно (наприклад, фотоапарат і фотоплівка. Зростання ціни фо­топлівки призведе до зниження попиту на фотоапарати);

—              непов'язані, тобто незалежні товари (наприклад, телевізор і дезодорант. Зростання ціни на один із них ніяк не змінить попиту на інший).

Усе це дає підстави для висновку, що виражена у грошах ціна є тільки частиною сукупних витрат на придбання блага. Спожива­чі купуватимуть менше блага при збільшенні витрат на пошук, чекання в черзі, і навпаки, купуватимуть більше — при зменшен­ні сукупних витрат на його придбання.

Цінова еластичність попиту

За різкого зростання цін на певний товар покупцям потрібен час на пошук його замінників. Ідеться про швидкість пристосу­вальної реакції на різку зміну ціни. Це означає, що ціна впливає на споживання через певний час. Така пристосувальна реакція на­зивається ціновою еластичністю попиту.

Цінова еластичність попиту — кількість товарів, на яку люди збільшать або

зменшать свої придбання внаслідок зміни ціни.

Визначають цінову еластичність попиту (е) як частку від ділен­ня відсоткової зміни величини попиту на відсоткову зміну ціни на конкретний товар А за формулою:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 243 244 245 246 247 248249 250 251 252 253  ... 452