Взаємодія та координація попиту і пропозиції відбуваються в результаті дії цінового механізму та ринкової конкуренції, що приводить до формування рівноважної ціни й рівноважної кількості товару. Збалансування обсягів попиту і пропозиції можливе завдяки виконанню ринковою ціною врівноважуючої функції. Якщо ринкова ціна вища за ціну рівноваги, на ринку спостерігається надлишкова пропозиція, що призводить до падіння ринкової ціни. І навпаки, якщо ринкова ціна нижча за ціну рівноваги, на ринку встановлюється надлишок попиту, або дефіцит товару, Що зумовлює збільшення ринкової ціни.
Механізм координації попиту і пропозиції діє як на ринку товарів, так і на ринку ресурсів. Ринковий механізм ціноутворення, Що реалізується завдяки врівноваженню обсягів попиту і пропозиції, може бути порушений через втручання держави в процес ціноутворення шляхом фіксації цін і утворення товарного дефіциту або надлишку, що свідчить про втрату балансу й ефективності на Ринку.
3.3. Конкуренція і монополія
Різноманіття форм і методів конкурентної боротьби між суб'єктами ринку значною мірою обумовлює дію ринкових законів. Крім того, на найвищому рівні розвитку стихійного ринку конкурентна боротьба зумовила появу фінансового та державно - монополістичного капіталу, що докорінно змінило умови господарювання як в окремих країнах, так і на міжнародному рівні. Тому захист і збереження конкуренції є необхідною умовою існування світового ринку.
Сутність і форми конкуренції
Сутність конкуренції. Органічною складовою, глибинною властивістю ринкової економіки, механізму її саморегулювання є конкуренція. Вона покликана вирішити проблеми: що, як і для кого виробляти. Як відомо, господарюючі суб'єкти досягають оптимального становища на ринку, будучи економічно самостійними, тобто володіючи, користуючись і розпоряджаючись виробленою продукцією. Економічна самостійність породжує прагнення виділитися серед інших, довести свої переваги, утвердити панування, забезпечити собі вигідніше становище, більший прибуток тощо. Це породжує суперництво економічно самостійних і відокремлених господарюючих одиниць, яке і є відносинами конкуренції.
Конкуренція(лат. concurrentіa — змагання) — відносини суперництва, боротьби між власниками економічних ресурсів (капіталу, робочої сили, землі тощо) за ефективне їх використання з метою отримання найвищих прибутків та інших форм доходів.
Конкуренцію не можна розглядати як змагання, в якому важлива участь, а не перемога. Це жорсткий, конфліктний метод взаємодії суб'єктів ринку, оскільки досягнення підприємцем поставлених цілей можливе лише за рахунок інтересів інших учасників. Вона є формою боротьби за існування, механізмом відбору економічних ресурсів і регулювання економічних потоків у ринковій економіці, способом суспільної координації та взаємного пристосування інтересів. Кожний суб'єкт економічних відносин і процесів прагне якнайбільшої вигоди від застосування належних йому об'єктів власності. При цьому важливу роль відіграє розуміння ними своїх інтересів. Та в будь-якому разі суб'єкти економічних відносин прагнуть максимуму того, що вважають вигодою і корисністю, здійснюють дії, які, на їх погляд, повинні це забезпечити- Подібні устремління і дії виявляють інші власники ресурсів. Наприклад, кожний власник (продавець) товару прагне продати його якнайдорожче, а покупці — придбати якнайдешевше: продавець намагається отримати найбільший прибуток від збуту свого товару, покупці — зменшити витрати коштів на його придбання.
Ця взаємодія як вияв суперечності інтересів господарюючих суб'єктів має наслідком узгодження ними своїх інтересів і дій, що відбувається автоматично під час взаємовідносин конкуруючих суб'єктів ринку.
» следующая страница »
1 ... 250 251 252 253 254 255256 257 258 259 260 ... 452