Політична економія

Позначивши величину попиту ^ і взявши до уваги, що всі йо­го детермінанти, крім ціни товару, є незмінними, можна отрима­ти функцію залежності попиту від ціни: ^ = /(Р). Наприклад, ве­личина 0₂ порівняно з зросла внаслідок падіння ціни з Р_: до Р₂ (рух від точки 1 до точки 2 на рис. 3.2), а попит залишився незмін­ним, оскільки попит — це вся крива Б (або перелік), а вона ніку­ди на графіку не зміщувалася.

Для зростання попиту (крива Б₁ на рис. 3.3 має зміщуватися в Положення Б₂) повинні відбуватися події, внаслідок яких покупці Хотіли б придбати більше товару, ніж раніше, за кожною з існую­чих цін. Ідеться про зовнішні фактори попиту, якими є загальне зростання доходів, поява альтернативних товарів або демонстра­тивна відмова від товару внаслідок об'єднаного руху споживачів тощо. Збільшення попиту може статися і внаслідок зростання Кількості населення в конкретній місцевості.

Загальне зменшення попиту внаслідок дії таких зовнішніх факторів (детермінант попиту), як зміна цін інших товарів, змен-

шення грошових доходів, скорочення загальної кількості спожи­вачів на ринку, несприятливі їх очікування та настрої, на графіку зображене як зсув кривої попиту вліво — вниз із положення Б₁ у положення Б₂ (рис. 3.4).

Крива попиту

Рис. 3.2. Залежність попиту від зниження ціни (0, < 0₂)

Рис. 3.4. Загальне зниження попиту

Рис. 3.3. Залежність попиту від зовнішніх факторів

Підвищення попиту внаслідок зовнішніх факторів може спричинити зростання ціни і величини попиту. Але за високого чи низького загального попиту його величина буде меншою за високих цін, ніж за низьких, тобто існуватиме внутрішня обер­нено пропорційна залежність між ціною товару і величиною по­питу (кількістю товару). Цю закономірність обґрунтовує закон попиту, згідно з яким за незмінності всіх інших детермінант зни­ження ціни на товар зумовлює збільшення обсягу попиту, а зрос­тання ціни — його зменшення. Цей зв'язок є обернено пропор­ційним. На графіку (див. рис. 3.1) він зображений негативним нахилом кривої попиту.

Дія закону попиту розкривається через індивідуальний попит

і       загальний (сумарний) ринковий попит.

Індивідуальний попит. Він є залежністю величини попиту від ціни товару стосовно одного покупця.

Загальний (сумарний) ринковий попит. Його величина на певний товар за кожного значення ціни дорівнює сумі обсягів по­питу окремих споживачів за її конкретного значення. Якщо за­гальний попит збільшується за зменшення ціни (дія закону по­питу) , це є свідченням зростання обсягу попиту кожного окремого споживача, а також появи нових споживачів, які не могли раніше купувати цей товар за високою ціною. Так буває за розпродажу то­варів, коли фірми, вдаючись до зниження цін, намагаються швид­ко їх реалізувати.

Закон попиту узгоджується з принципом спадної граничної корисності, згідно з яким кожна наступна одиниця продукту при­носить усе менше задоволення, тому споживачі купують її лише за умови зниження ціни. Першим вивів криву попиту з функції корисності А. Маршалл.

Закон попиту можна пояснити і на основі ефекту заміщення та ефекту доходу.

Ефект заміщення. Виявляється в тому, що за зниження ціни на один із товарів споживач намагається купити його якомога більше замість інших товарів, які стали відносно дорожчими. Тоб­то споживачі мають мотивацію заміщувати дорогі товари дешев­шими.

Ефект доходу. Він теж пов'язаний зі зміною ціни на один із товарів: за нижчої ціни споживач може купувати більшу його кількість, не зменшуючи споживання інших товарів. Це стає можливим завдяки зростанню купівельної спроможності грошо­вого доходу споживача внаслідок зниження ціни на один із по­трібних йому товарів: зі зростанням реального доходу він може купити більше товарів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 242 243 244 245 246 247248 249 250 251 252  ... 452