Внутрішньою властивістю процесу економічної реалізації реального акціонерного капіталу є управління цим процесом, оскільки без управління будь-яка форма власності економічно не реалізується. Зміст управління акціонерною власністю зводиться до організації відносин найефективнішого володіння, розпоряджання і використання реального і фіктивного капіталів АТ. Саме в цьому значення управління акціонерним капіталом є діяльним способом економічної реалізації акціонерної власності, суб'єктами якої є самі акціонери. Функція управління реальним капіталом АТ, що здійснюється акціонерами, не має особливої (окремої) форми доходу, а економічно реалізується як складова основних форм доходів акціонерів АТ: заробітної плати, відсотка, різних форм дивіденду. Управління належним акціонеру фіктивним капіталом (акціями) економічно реалізується у формі доходу від продажу акцій, володіння акціями іншого типу (при обміні конвертованих акцій АТ), переважного права на покупку нового випуску акцій корпорації тощо.
Представницька форма управління реальним і фіктивним капіталами АТ, що уособлюється в найманому менеджері, економічно реалізується формами його доходів. Австро-американський економіст Й. Шумпетер відзначав, що керуючий «працює у звичайному змісті слова, точно так, як, скажімо, вахтер». Водночас зауважував, що «праця з управління займає по відношенню до праці, якою управляють, панівне становище: в ієрархії виробництва вона стоїть вище, ...утворює третій фактор виробництва»- Це знаходить свій вияв у тому, що менеджери, крім заробітної плати, одержують певні винагороди: премії (бонуси), опціони на акції, доходи від участі у виконанні функцій управління в інших компаніях, пільгові позики, дивіденди тощо. Отже, управління акціонерним капіталом є особливим та самостійним способом його економічної реалізації, якому відповідають доходи менеджменту.
Фіктивний капітал економічно реалізується через відносини володіння, розпоряджання і використання цінних паперів, зокрема через відносини їх продажу, обміну на акції іншого типу, дарування, передавання акцій у довірче керування, у спадщину і т. д. Вони приносять акціонеру відповідні доходи: дивіденд, доходи від продажу, відсоток тощо, які і є формами економічної реалізації власності на фіктивний капітал.
Дивіденд і його види. Основною формою економічної реалізації індивідуальним власником акціонерного капіталу (акції) є дивіденд.
Дивіденд (лаг. dividendum — те, що варто поділити) — дохід, що приносить
акція її власнику.
Дивіденд є перетвореною формою додаткової вартості, створюваної найманими працівниками АТ, що набуває форми його прибутку, певна частка якого розподіляється між акціонерами пропорційно кількості належних їм акцій та присвоюється акціонером як співвласником реального капіталу АТ і одноосібним власником його фіктивного капіталу. Величина дивіденду залежить від чистого прибутку АТ і кількості емітованих акцій.
Розрізняють дивіденди на прості акції та дивіденди на привілейовані акції; дивіденди у грошовій формі, натуральній та у формі акцій АТ. Крім того, існують екстра-дивіденди та кумулятивні дивіденди.
Дивіденд на прості акції. Це заздалегідь нефіксований дохід на акцію АТ. Його величина залежить від тієї частини чистого прибутку АТ, яка спрямовується ним на розподіл між акціонерами.
Дивіденд на привілейовані акції. Заздалегідь фіксований дохід на акцію АТ. Його величина не залежить від розміру чистого прибутку АТ, тобто виплачується незалежно від фінансових результатів діяльності компанії.
Дивіденд у грошовій формі. Він є відсотком від номінальної вартості акцій або, якщо акції не мають номінальної вартості, визначеною сумою, що сплачується на одну акцію.
Дивіденд у натуральній формі. Він існує у вигляді надання акціонеру послуг або продукції акціонерного підприємства, майна у формі довгострокового кредиту, векселя тощо. Дивіденди у формі векселя або розписки є не наявними платежами, а обіцянками компанії їх здійснити.
» следующая страница »
1 ... 208 209 210 211 212 213214 215 216 217 218 ... 452