Політична економія

Виражаючи логіку перетворення вартості товару на ціну ви­робництва, вміщені у таблиці дані свідчать, що з двох складових

Таблиця 2.9

Механізм утворення ціни виробництва

Галузі	С	V	т'	т		Р'	Р середу.	Рсеред	т	Ціна вироб­ ництва
І	80	20	100 %	20	120	20 %		30	+ 10	130
П	70	30	100 %	30	130	3 О %	о\° 0 3	30	—	130
Ш	60	40	100 %	40	140	40 %		30	-10	130
	210	90		90	390			90		390

ціни виробництва лише одна (витрати виробництва) реально ви­трачається у цій галузі, а друга складова (середній прибуток) визначається усією масою додаткової вартості, створеної у су­спільстві, яка припадає на кожний окремий капітал як частину сукупного (суспільного) капіталу. Це означає, що власники різ­них галузей виробництва одержують не створену на їх підприємс­твах величину додаткової вартості, а ту частку створеної у сус­пільстві маси додаткової вартості, яка припадає на кожну сотню (одиницю) задіяного ними капіталу за середньою нормою прибут­ку. У вищерозглянутому прикладі власники III галузі не можуть одержати всієї створеної в їх галузі додаткової вартості, а лише ЗО її одиниць, а власники капіталу І галузі одержать не тільки всю додаткову вартість, створену у цій галузі (20т), а ще й 10 одиниць за рахунок III галузі. Перерозподіл додаткової вартості між влас­никами капіталів з різною органічною будовою через ціну вироб­ництва свідчить, що прибуток як перетворена форма додаткової вартості і кількісно не тотожний їй, за винятком ситуації, коли органічна будова капіталу збігається із середньою суспільною бу­довою капіталу (II галузь). Тому ціна виробництва є перетвореною формою вартості товару.

Попри те, що в окремих галузях трапляються відхилення ціни виробництва від вартості, сукупність галузей можна розглядати і як єдине ціле. Це означає, що загальна сума цін виробництва практично дорівнюватиме сумі вартості всіх товарів (1РР = І№).

Відмінності в підходах марксистської і неокласичної теорії до економічної природи прибутку особливо виразно проявляються у трактуванні категорії «ціна виробництва». З точки зору марксист­ської концепції, ціна виробництва є сумою витрат виробництва і се­реднього прибутку як перетвореної форми додаткової вартості, створюваної додатковою працею найманих працівників. Вона ви­никає внаслідок міграції капіталів з галузей із меншою масою до­даткової вартості і меншою нормою прибутку, що зумовлено більш високою органічною будовою капіталу, в галузі, де ці показники є значно кращими. Саме завдяки постійній міграції капіталу в різних галузях виробництва утворюється однаковий середній при­буток, а вартості перетворюються на ціни виробництва.

Неокласична концепція визначає норму прибутку не масою застосовуваної у виробництві живої праці і пропорційно їй ма­сою додаткової вартості, а ефективністю використання всіх фак­торів виробництва. За переконанням її представників, і прибу­ток, і маса додаткової вартості утворюються в результаті пору­шення зумовленої внутрішніми (різна органічна будова капіталу в результаті НТП) і зовнішніми чинниками організаційно-еко­номічної рівноваги. Вона проявляється на ринку до того часу, поки конкурентний механізм не ліквідує її за допомогою перели­ву капіталів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 159 160 161 162 163 164165 166 167 168 169  ... 452