Політична економія

Таблиця 2.8

Залежність додаткової вартості, вартості і норми прибутку від органічної будови капіталу

Кількість галузей	Галузі	Капітали	т'	т	W	р'
І	машинобудівна	80С + 20 V	100	20	120	20
II	текстильна	70С + 30 V	100	30	130	30
III	деревообробна	60С + 40 V	100	40	140	40

Аналіз таблиці свідчить, що рівновеликі капітали в різних галу­зях виробництва з різною органічною будовою капіталу за однако­вої норми додаткової вартості повинні давати різні норми прибутку, оскільки в них створюються неоднакові величини додаткової вар­тості. Саме різні величини додаткової вартості і норми прибутку змушують підприємців покидати галузі з високою органічною будо­вою капіталу і вкладати свій капітал у галузі з низькою його орга­нічною будовою, в яких створюється більша величина додаткової вартості і вищою є норма прибутку. Міжгалузева конкуренція й Полягає в пошуку власниками капіталу галузей з найвищою нор­мою прибутку та переливанні в них своїх капіталів.

У розглянутому прикладі капітали з галузі з високою органіч­ною будовою капіталу (машинобудування) переходитимуть у га­

лузь із низькою органічною будовою капіталу (деревообробну), сю­ди вкладатимуться і новостворені капітали. Унаслідок цього зросте виробництво продукції деревообробної галузі, з часом пропозиція її перевищить попит, що спричинить падіння цін на неї нижче від її вартості і зменшення норми прибутку. Водночас міграція капіталів із галузей з високою органічною будовою ка­піталу (машинобудування) матиме наслідком скорочення обся­гів виробництва порівняно з потребами ринку (попитом), що зу­мовить зростання цін на їх продукцію понад вартість і зростання норми прибутку в цих галузях. Міграція капіталів з однієї галу­

зі  в іншу відбуватиметься доти, доки не зрівняються норми при­бутку в усіх галузях виробництва, ставши середньою нормою прибутку.

Отже, переливання капіталу з менш прибуткових галузей у прибутковіші зумовлює зміну співвідношення попиту і пропози­ції товарів, відхилення цін від їх вартості, утворення однакового за розміром середнього прибутку, який підприємці одержують на рівновеликий капітал. Середній прибуток є відношенням суми до­даткової вартості — І.т, створеної в усіх галузях виробництва сумарного капіталу — ИК, вкладеного в ці галузі. Якщо позна ти масу додаткової вартості, створеної в І галузі, через т¹, II —

III    — ш¹, а капітали цих галузей — А"’, К², К³, то середню но] прибутку {Р'_ґ£р_Єд) можна відобразити формулою:

■ _ т¹ +т^г + т³ +... +/ті^п _ Ет _ 2Р

^ееред' ~ К¹ +К² +К³ + ...+К^п ~їк~Тк '

Середня норма прибутку залежить від розподілу капіталу за галузями, від його органічної будови в цих галузях, швидкості обороту капіталу і норми додаткової вартості. Маса прибутку Р є абсолютним показником прибутку. Визначається формулою Р = Р'серед ' К. Маса прибутку залежить від норми прибутку і вели­чини авансованого капіталу, тобто є добутком множення авансо­ваного капіталу на норму прибутку. Об'єктивною основою підви­щення норми прибутку є вкладення капіталу в галузі з нижчою органічною будовою капіталу і вищою швидкістю його обороту (сільське господарство, харчова і легка промисловість тощо).

Виникнення середньої норми прибутку і ціни виробництва. З утворенням середньої норми прибутку товари продають не за вар­тістю (С + V + т), а за цінами, що формуються з витрат виробниц­тва і середнього прибутку. Ціна, яка охоплює витрати виробництва (К) і середній прибуток (Р_серед), називається ціною виробництва (РР). Вона відображається формулою РР = К + Р_серед = (С + V) + + (Р^^а). Як ціна виробництва, так і середній прибуток є поро­дженням міжгалузевої конкуренції, логіку її утворення відобра­жає табл. 2.9.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 158 159 160 161 162 163164 165 166 167 168  ... 452