Почасова заробітна плата створює видимість оплати кожної робочої години, чим маскує обумовленість вартості робочої сили та величини заробітної плати необхідним робочим часом, приховує додатковий робочий час, протягом якого створюється додаткова вартість, яку присвоює роботодавець. Отже, почасова заробітна плата є первинною її формою, на яку безпосередньо перетворюється вартість і відповідно ціна робочої сили залежно від одиниці обчислення міри праці (погодинна, поденна, потижнева, помісячна).
Почасову оплату праці поділяють на погодинно-преміальну і погодинно-прогресивну.
Погодинно-преміальна система оплати праці. Під нею розуміють доповнену преміюванням працівників за досягнення певних якісних чи інших показників просту погодинну систему оплати праці.
Погодинно-прогресивна система оплати праці. Використання значно вищих порівняно з нормою (у певній прогресії) розцінок за відпрацьовані понад нормальну тривалість робочого дня години.
Відрядна (поштучна) оплата праці. Її використовують у тих техніко-технологічних умовах, у яких можливе і необхідне досягнення у процесі виробництва більших кількісних результатів. Важливою умовою при цьому є чіткий їх облік. Безперечно, така форма оплати праці має влаштовувати підприємця і власника робочої сили.
Відрядна (поштучна) форма оплати праці є перетвореною формою погодинної. Використовуючи її, денну ціну робочої сили ділять на середню кількість виробленої продукції протягом нормативного (нормального) робочого дня. Це також створює ілюзію оплати всієї (необхідної і додаткової) праці протягом робочого дня, оскільки за виконану норму (кількість одиниць продукції) або за її перевиконання працівник отримує відповідно більший заробіток за тими самими розцінками.
У відрядній (поштучній) оплаті праці виокремлюють відрядно-прогресивну, відрядно-преміальну, акордну і акордно-преміальну системи оплати праці.
Відрядно-прогресивна система оплати праці. За цієї системи оплати праці використовують за одиницю продукції у межах встановленої норми одні розцінки, а за таку саму одиницю продукції понад норму — вищі. Її застосовують під час виконання термінових замовлень, виробництва особливо важливої продукції.
Відрядно-преміальна система оплати праці. Для неї характерне доповнення відрядного заробітку премією (за дотримання строків виробництва, якісних параметрів тощо).
Акордна (італ. ассогдо — угода, договір) система оплати праці. Є особливим різновидом відрядної форми, згідно з якою зразу визначають оплату всього обсягу роботи незалежно від кількості працюючих. За значних строків виконання роботи використовують авансування та остаточний розрахунок.
Акордно-преміальна система оплати праці. До акордного заробітку за скорочення нормативних строків виконання роботи або за перевиконання встановленого завдання щодо виробництва продукції нараховують премії. При цьому встановлюється кількісно- якісна частка виробничих підрозділів, кожного працівника в колективному результаті.
У світовій практиці господарювання поширена система заробітної плати, яка базується на принципі «участі в прибутках» . Вона передбачає встановлення до основної заробітної плати найманого працівника певного відсотка прибутку як премії. Найчастіше її встановлюють пропорційно до основної заробітної плати, враховуючи особисті трудові досягнення працівників (зменшення витрат виробництва, підвищення продуктивності праці тощо).
Органічною складовою будь-якої системи організації заробітної плати і тому визначення кількості та якості праці кожного працівника є тарифна система, тобто сукупність державних нормативів, використовуючи які, планують і регулюють рівень заробітної плати працівників залежно від складності робіт, народногосподарського значення галузі виробництва, інтенсивності й умов праці. Основою тарифної системи є так званий принцип «розподілу за працею».
» следующая страница »
1 ... 130 131 132 133 134 135136 137 138 139 140 ... 452