У процесі оцінювання технічного рівня виробництва визначаються відповідність його вимогам сучасним досягненням в галузі науки і техніки, шляхи підвищення технічного рівня, резерви такого підвищення, вплив технічного рівня виробництва на динамізм виробничих потужностей підрозділів.
Виробничий процес здійснюється за допомогою технологій, під якими слід розуміти способи послідовної зміни стану, форми, розмірів та інших характеристик предмета праці.
Вплив на предмет праці в межах технологічного процесу може здійснюватися як при безпосередній участі людини (технологічний вплив), так й без неї, коли діють природні сили - бродіння, закисання (природний вплив).
До технологічних ресурсів відносять гнучкість технологічних процесів, наявність конкурентноздатних ідей, наукові наробки і т.д. Отже, в основу оцінки технологічної структури виробництва можуть бути покладені наступні показники:
□ ступінь технологічної диференціації виробництва;
□ відповідність форм технологічної диференціації виробництва організаційним умовам;
□ щільність налагодження виробничих взаємозв'язків між підрозділами підприємства;
□ додержання принципу прямоточності при встановленні виробничих взаємозв'язків між підрозділами (прямоточність - забезпечення мінімального шляху руху виробів між окремими етапами виробничого процесу);
□ обгрунтованість складу виробничо-технологічного комплексу та ступеня його автаркії (автономії) - відштовхуючись від передумов функціонування ВЕМ;
□ гнучкість виробничої системи - можливість її пристосування до плинності зовнішнього середовища, насамперед, через поліпшення якості продукції, що випускається.
Для об'єктивної оцінки технологічної структури виробництва фактичні дані порівнюються з показниками минулого періоду, виявляються причини їх відхилень, а також можливості поліпшення відповідних показників у майбутньому. В тому випадку, якщо показники минулих років не обчислювались, за основу можуть бути прийняті відповідні показники підприємств, що займаються виготовленням аналогічної продукції.
Таким чином, оцінка технологічної структури виробництва дає можливість здійснити нормальне економічне діагностування однієї з основ функціонування
і розвитку виробничої системи підприємства - його техніко-технологічної бази.
Діагностика організаційного рівня
Система управління виробництвом має свою структуру. Під структурою управління підприємством розуміють впорядковану сукупність взаємопов'язаних елементів, що знаходяться між собою в стійких відносинах, які забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиної системи.
Діяльність підприємства та його підрозділів повинна спрямовуватись і координуватися відповідним керівником або спеціальним органом. Чим глибший розподіл праці на підприємстві, чим більше видів діяльності та підрозділів, тим більше в ній рівнів ієрархії. При подальшому розширенні масштабів діяльності підприємства відповідним чином зростає кількість рівнів ієрархії.
Органи управління завжди належать до конкретних підрозділів, саме тому їх структура повинна співпадати із загальною організаційною структурою підприємства.
Для існуючих сьогодні підприємств України, які мають громіздкі організаційні структури оптимальною є структура єдиного стратегічного бізнесу (рис.2.5).
|
|||
|
» следующая страница »
1 ... 46 47 48 49 50 5152 53 54 55 56 ... 433