Підприємництво в умовах ринку

Рис. 1.4 Структура підприємства На будь-якому підприємстві налагоджена взаємодія між підрозділами основного виробництва, виробничою та соціальною інфраструктурою, що дає змогу більш ефективно вирішувати існуючі проблеми всередині самого підприємства. Структура підприємства може змінюватися під впливом ринкової кон'юнктури та рівня кооперування. $ 4. Системи і рівні управління підприємством.

Система управління організацією. В забезпеченні ефективної підприємницької діяльності великого значення набувають організаційні процеси управління. З цієї причини до першочергових завдань менеджменту організації відноситься розробка або вдосконалення системи управління підприємством. Організаційна система управління передбачає горизонтальний та вертикальний розподіл праці.

Горизонтальний розподіл праці - це розподіл великого обсягу роботи на невеликі багаточисельні спеціалізовані завдання, що дозволяє організувати виробництво продукції в значно більшому обсязі і працювати продуктивніше, ніж при індивідуальній роботі такої ж кількості людей.

Вертикальний розподіл праці - не виділення спеціальної діяльності для координації дій, пов'язаних з горизонтальним розподілом праці з метою продуктивного досягнення встановлених цілей.

Як горизонтальний, так і вертикальний розподіли праці здійснюються відповідними підрозділами. Підрозділи - це окремі частини організації, що об'єднують групи людей, які виконують специфічні завдання, досягають окремих цілей, що є складовими загальної мети організації. Певна сукупність підрозділів представляє організаційну структуру підприємства. Типи ж організаційних структур управління досліджуються далі.

Основними елементами системи управління організації є функції, ланки, рівні, відповідні зв 'язки між органами управління.

Функції управління - це загальні адміністративні обов'язки, які виконуються в усіх організаціях. Розрізняють основні і спеціальні функції.

Основні функції властиві всім організаціям будь-якої галузі народного господарства, будь-якого рівня управління. До складу основних функцій входять: планування, організація, комплектування штатів, мотивація, комунікація, керівництво і контроль.

Спеціальні функції властиві організаціям лише окремих галузей економіки, певним органам управління та рівням керівництва. Завдяки їм здійснюється реалізація загальних функцій конкретного виробництва. Зокрема, на машинобудівному підприємстві існують функції основного, допоміжного та обслуговуючого виробництв.

Ланка управління це окремий орган (керівник), який наділяється функціями управління, правами для їх реалізації та несе відповідальність за виконання функцій і використання прав. Формування ланок (органів) організаційної структури управління розпочинається з виявлення і закріплення за кожною з них відповідних функцій управління.

Рівні управління - це сукупність підрозділів певної сходинки керівної ієрархії. Вони виражають ступінь концентрації процесу управління, показують послідовність підпорядкованості одних підрозділів (ланок, органів) управління іншим (знизу до верху), відображають складність системи управління, її масштаби, ступінь централізації прийняття рішень Ієрархія може бути зображена у вигляді багаторівневої піраміди з ведучими ланками (вершиною), ланками проміжних рівнів та низовими ланками (основою). Кількість ступенів (рівнів) управління в організаційній структурі найчастіше залежить від обсягів виробництва, складності продукції, що випускається, типу і виду виробництва, засобів і способів комунікації, наявності фірмової торгівлі та обслуговування продукції, інвестиційної діяльності, рівня розвитку госпрозрахункових відносин та інших факторів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 10 11 12 13 14 1516 17 18 19 20  ... 433