Для того, щоб інвестори як найдовше зберігали довіру до ринку цінних паперів, держава залишає за собою право здійснювати перевірку інформації про випуск цінних паперів у таких випадках, коли ці цінні папери випускаються для масового інвестора. Та навпаки, якщо вони випускаються для обмеженого кола інвесторів, або будуть розміщуватися серед засновників, то, як правило, державна реєстрація інформації про випуск цінних паперів не здійснюється. В даному випадку припускається, що майбутні власники цінних паперів добре інформовані стосовно господарського та фінансового стану емітента і вже в силу цього їх інтереси є захищеними.
Важливим як для емітента, так і для інвестора є здійснення випуску цінних паперів. Сам термін «випуск цінних паперів» використовується як в широкому, так і у вузькому смислі слова. Під випуском цінних паперів в першому випадку розуміють комплекс мір, котрі здійснюються емітентом безпосередньо або за допомогою посередників з метою отримання шляхом продажу цінних паперів необхідних емітенту засобів. Найбільш важливими мірами в даному контексті є прийняття емітентом рішення про випуск цінних паперів, реєстрація інформації про їх випуск, виготовлення цінних паперів, розповсюдження інформації про випуск цінних паперів, організація пунктів придбання цінних паперів, укладання договору з посередниками про розміщення даних цінних паперів тощо.
У вузькому розумінні слова мається на увазі продаж емітентом безпосередньо чи через посередників своїх цінних паперів з метою отримання необхідних засобів.
Законодавчими актами деяких країн, у ряді випадків, окрім режиму реєстрації інформації про випуск, також встановлюється режим державної реєстрації самого випуску цінних паперів. При цьому усі вище перераховані думки, котрі стосуються першого режиму, зберігають силу і для другого. Тобто найбільш загальні принципи останнього зводяться до наступного: державна реєстрація випусків цінних паперів здійснюється з метою захисту інтересів інвесторів і ринку цінних паперів; реєстрація випусків цінних паперів сприяє підтримуванню цілісності зазначеного ринку і порядку на ньому; останнє безпосередньо пов’язане із збереженням і захистом інтересів суспільства в цілому; режим державної реєстрації випусків цінних паперів встановлюється не для усіх випадків, а лише для тих, де інституційний інтерес емітента може вступити в конфлікт з інтересами інвесторів та інших учасників ринку цінних паперів.
Третьою, найбільш важливою із функцій, котрі виконує емітент є функція використання прав та виконання зобов’язань, зазначених в умовах випуску. Стосовно до боргових цінних паперів це означає зобов’ язання емітента у встановлені строки повністю повернути власнику такого цінного паперу суму боргу та сплатити йому винагороду у вигляді доходу. Стосовно до цінних паперів, котрі свідчать про участь (членство) в організації-емітенті, діапазон взаємних прав і зобов’язань є відносно великим. Специфіка їх полягає саме в тому, що власники таких цінних паперів є одночасно власниками організації- емітента та в силу цього можуть приймати участь в управлінні справами емітента на загальних зборах.
Практично в усіх країнах, де здійснюється випуск таких цінних паперів вищими керівними органами емітентів законодавство називає загальні збори учасників. Правові норми визначають не лише відповідний статус загальних зборів, а й вимоги до порядку їх скликання, компетенцію, порядок проведення голосування тощо. Важливим зобов’язанням є повідомлення щорічних відомостей про результати діяльності (балансових документів, звітів про прибутки та збитки та інші), які як правило випускаються у вигляді брошур. Перед звітом йде звернення найвищих посадових осіб до акціонерів, котре включає аналіз найбільш важливих подій, котрі мали місце в минулому році, містяться відомості про міри, які застосовуються, а також про плани емітента на майбутнє, з зазначенням сприятливих та несприятливих умов, з якими може стикнутися емітент в наступному році. Акції випускаються для того, щоб їх продати, тобто розмістити. Розміщення цінних паперів - це їх відчуження емітентом первинним власникам через укладення громадсько-правових угод.
» следующая страница »
1 ... 136 137 138 139 140 141142 143 144 145 146 ... 433