Основи моделювання маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств регіону

Покупець заплатить за продукцію таку ціну, яка складеть­ся на визначену дату. Ризик полягає в тому, що ціна до визна­ченої дати сплати може значно змінитися.

4.   Контракти постачання в майбутньому (термінові кон­тракти). Маркетинг за терміновими контрактами допомагає знизити рівень ризику. Продавець і покупець домовляються про ціну до збирання врожаю. Але ринкова ціна в момент до­ставки може підвищитись, що зменшить вигоду контракту.

У дослідному господарстві с. Агрономічне частіше використо­вують стратегію поточного ринку. Але не можна сказати, що це є найкращим рішенням. Кожна стратегія має свої переваги і недо­ліки, тому її слід обирати в залежності від тих чи інших обставин.

Залежно від кон’юнктури товарного ринку, можливостей підприємства, його мети та завдань може бути обрана одна із декількох стратегій конкурентної боротьби, рис. 3.1.

Рис. 3.1. Стратегії конкурентної боротьби

Стратегія «лідер ринку». Її застосовують підприємства, част­ка яких на ринку становить 35 %. Це, як правило, фінансово стійкі чи потенційно стійкі підприємства. Вони володіють передовими технологіями, підходами у здійсненні виробничої діяльності, по­стачанні, продажу, управлінні, мають належне кадрове забезпе­чення. На таких підприємствах здатні приймати нестандартні рішення, демонструвати високу мобільність на ринку, відстежу- вати щонайменші зміни, прогнозувати кон’юнктуру товарного ринку, середовище діяльності та поведінку конкурентів.

Підприємства-лідери ринку усвідомлюють, що таке їхнє положення може змінитися внаслідок більш активних дій кон­курентів. Тому лідери ринку найчастіше експериментують, намагаючись застосувати ефективні заходи маркетингу. Підприємство частіше всього дотримується тактичних ходів, в основі яких наступ, вичікування, оборона, пам’ятаючи, що безоглядний наступ і завоювання нових позицій може бути та­ким же згубним, як і відсиджування в стороні.

Отже, підприємство застосовує наступні тактичні ходи:

• утримування позицій;

• диверсифікація діяльності підприємства;

•  згортання діяльності підприємства;

• контрдії підприємства на ринку.

Підприємство-претендент на лідерство ринку. Його част­ка на ринку наближається до 30 % (25 %). Проте потенційно, за усіма ознаками, воно може стати лідером на ринку. Задля досягнення цієї мети, як правило, відмовляються від нормова­них доходів, активно фінансують обрані напрями тощо. Ці кро­ки вимагають серйозних дослідницьких робіт на ринку, про­гнозів, діагностичних операцій на самому підприємстві. Нео- бґрунтовані, непрораховані дії можуть дорого коштувати підприємству.

Вінницька державна сільськогосподарська дослідна стан­ція с. Агрономічне дотримується стратегії послідовника на рин­ку. Підприємство — послідовник ринку охоплює лише 15— 20 % ринку, воно обмежене в певних активних діях на ринку, а тому суттєво економить витрати, особливо пов’язані з прода­жем товару, адже однотипну продукцію вже рекламують ліде­ри та претенденти на їх роль. Проте вони також здійснюють певні роботи з виведення товару на ринок.

Досліджуваному підприємству можна запропонувати стра­тегію претендента на лідерство на ринку, бо завдяки особли­востям своєї продукції воно може стати лідером в певному сег­менті ринку [45].

Наявність конкурентоздатної продукції є важливим фак­тором, але це не може забезпечити ефективної діяльності підприємства на ринку. Серед важливих критеріїв конкурен- тоздатності підприємства в цілому є: гнучка асортиментна та цінова політика, адекватна організація каналів розподілу про­дукції, ефективні методи комунікацій тощо.

Необхідно враховувати, що низька економічна ефек­тивність діяльності будь-якого суб’єкта може бути викликана негативними змінами неконтрольованих факторів зовнішнього середовища. Тому важливою адаптивною функцією марке­тингу є розробка засобів попередження та нейтралізації їх наслідків.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 71 72 73 74 75 7677 78 79 80 81  ... 111