Досить часто людині доводиться відчувати стан відсутності або зниженої мотивації в діяльності. Цей стан більш характерний для найманих працівників, ніж для господарів підприємств або відповідальних осіб, оскільки він виникає в ситуаціях, в яких діяльність не має внутрішнього спонукаючого мотиву, а мета роботи привноситься ззовні у формі примушення. При цьому працівник забезпечений всіма необхідними засобами діяльності і, дотримуючись наявних інструкцій, більш-менш легко отримує результат. Проте і в діяльності сучасного підприємця виникають умови, коли він стає байдужим до мети, заради якої робиться робота.
За зовнішніми ознаками стан зниження мотивації легко сплутати з втомою. Для нього також характерно погіршення кількісних та якісних показників результативності: зменшується швидкість
роботи, збільшується число помилок - головним чином за рахунок неуважності. Розвиваються суб'єктивні відчуття нездужання, втоми, хоча ніяких особливих фізичних зусиль людина не робить.
Не дивлячись на зовнішню подібність із втомою, зниження мотивації відрізняється причинами виникнення і психологічними проявами. Тому заходи профілактики даного стану суттєво відрізняються від профілактики втоми. Якщо в останньому випадку людина потребує відпочинку, то при падінні мотивації вона, навпаки, потребує активності. Часто ця активність полягає у пошуку нових або особливих смислах діяльності.
Якщо зниження мотивації спостерігається у ваших підлеглих, ви повинні привнести смисл у їх діяльність, знайти способи стимулювання роботи, більш спиратися на особисту зацікавленість кожного. Прості заклики, примушення та покарання неефективні в боротьбі з даним негативним станом. Він розвивається внаслідок одноманітної або нецікавої роботи, частого повторення стереотипних дій. Працівник стає відокремленим від справжніх цілей своєї праці та її результатів.
Подальше зниження мотивації призводить до виникнення мо- нотонії. Для монотонії (нудьги) характерно зниження тонусу основних забезпечуючих діяльність процесів: зменшуються енер- говитрати, ускладнюються сприйняття і переробка нової інформації, відключається увага, дії стають неусвідомленими. В емоційній сфері переважають в’ялість, апатія, нудьга, сонливість. Так як і при втомі, у людини домінує бажання припинити діяльність, але не для того, щоб відпочити, а щоб зайнятися чимось більш цікавим.
Формуванню монотонії сприяють відсутність різноманітності в навколишній обстановці, погане освітлення приміщення, одноманітний шум. Проте головними причинами монотонії є змістова бідність завдань, що виконуються, та їх непривабливість.
Основний шлях боротьби з монотонією полягає в збагаченні змісту навіть у найпростіших завданнях. Рекомендується чергування різних видів завдань. Відомо, що у дорослої людини період звикання до виконання одноманітних, але професійно потрібних дій складає приблизно 40-50 хв., потім відбувається помітне падіння працездатності. Тому через 40-50 хв. слід робити паузи або переключення. До зовнішніх способів профілактики монотонії належать різні способи активізуючих впливів в навколишній обстановці, наприклад, музичні паузи, світломузичне оформлення приміщень, динамічна зміна освітлення. Добре освітлений, гарно оздоблений офіс створює добрий настрій не тільки у клієнтів, а й у працівників фірми. Потреба у красі, гармонії - одна із важливих психологічних потреб людини. її задоволення може навіть саме по собі придати новий сенс професійній діяльності.
В інтер’єрах одного приміщення рекомендується використовувати не більше 4-5 яскравих кольорів, що створює гармонійні поєднання. Якщо кольорів більше або вони не гармонійні, то створюється враження зовнішньої хаотичності, плутанини, і цей зовнішній хаос може стати неусвідомленою причиною внутрішньої дезорганізації діяльності або просто втомлювати мешканців подібних приміщень. У випадку убогого зовнішнього середовища, використання бляклих тонів, бруднуватих відтінків спостерігається зниження внутрішньої активності людини.
» следующая страница »
1 ... 241 242 243 244 245 246247 248 249 250 251 ... 310