Основи менеджменту

Використовуючи даний підхід, керівники можуть краще зрозуміти, які прийоми будуть у більшій мірі сприяти досягненню мети організації в конкретній ситуації

Як і системний, ситуаційний підхід не є простим набором запропоно­ваних правил, цей спосіб міркування про організаційні проблеми і рішення. В ньому також збережена концепція процесу управління

Ситуаційний підхід намагається зв’язати конретні прийоми та концепції з визначенням конкретних ситуацій для того, щоб досягти мети організації найбільш ефективно

Ситуаційний підхід використовує ситуаційні відмінності між організа­ціями та всередині самих організацій. Менеджеру необхідно визначити, які значимі змінні ситуації і як вони впливають на ефективність організа­ції

Менеджер повинен вміти перед­бачити ймовірні наслідки (як пози­тивні, так і негативні) від застосу­вання даної методики або концепції в конкретній ситуації

Менеджер повинен вміти пра­вильно інтерпретувати ситуацію. Необхідно правильно визначити, які фактори є найбільш важливими в даній ситуації і який імовірний ефект можуть мати наслідки зміни однієї або декількох змінних

Менеджер повинен вміти відби­рати конкретні прийоми, які визвали б найменший негативний ефект для конкретних ситуацій, тим самим забезпечуючи досягнення цілей організації самим ефективним шляхом

«Ситуаційний підхід» не обмежується галуззю організаційних структур, але все більш виразно виявляється і у вивченні інших елементів управління. Так, ситуаційний підхід до проблеми керів­ництва розроблявся Ф. Фідлером у його дослідженні «Теорія ефективності керівництва». Цей автор намагався категоріально визначити різні типи і ситуації групової поведінки людей в організації і відповідно стиль керівництва, найбільш ефективний для даної ситуації. Аналогічний підхід характерний і для У. Уайта, що в роботі «Організаційна поведінка: теорія і її застосування» праг­нув визначити типи групової поведінки в організації і досліджува­ти вплив різних методів керівництва на групову поведінку і поведін­ку індивідуумів. Ці й інші дослідження свідчили про те, що ситуа­ційний підхід починає превалювати й у цій галузі, а це означає визначений відхід від традиційного прагнення американської теорії управління формувати універсальні принципи керівництва людь­ми в організації.

Слід зазначити, що прихильники ситуаційного підходу вбачали можливість подолання існуючих розбіжностей між біхевіорист- ською і математичною інтерпретаціями проблем управління. Ана­лізуючи сутність методів дослідження операцій, Моклер справед­ливо підкреслював, що в основі обох підходів лежить саме аналіз ситуації. Однак він писав, що фахівці з дослідження операцій дуже часто не застосовують ситуаційне мислення, будучи заглибленими в механіку лінійного програмування, теорії черг, теорії ігор тощо. І чим більше ці люди заглиблюються у свої методи, тим далі вони відходять від проблем бізнесу і стають менш здатними знаходити спільну мову з менеджерами.

Методологія ситуаційного підходу дозволяє, на думку його прихильників, послідовно перебороти цей недолік. Однією з кон­кретних спроб представити методи дослідження операцій з пози­цій ситуаційного підходу є робота Д. Міллера і М. Старра «Управлінські рішення і дослідження операцій». Автори цієї кни­ги навмисно будують виклад матеріалу не навколо різних методів, таких як лінійне програмування, теорія черг, теорія ігор тощо, а на основі типів ділових ситуацій і таких напрямків ділової діяльнос­ті, як ринкові операції, виробництво, фінанси й ін. Вони не стільки прагнуть зробити читачів книги фахівцями з різних методів дослідженя операцій, скільки намагаються показати менеджерам і фахівцям з дослідження операцій, як можна використовувати методи кількісного аналізу в різних конкретних ситуаціях. Ситуа­ційний підхід переводить теорію управління і навчання менедже­рів у галузі реальності. Занадто часто теоретики управління схи­лялися до розробки загальних теорій і внаслідок цього втратили зв’язок з реальністю дійсної роботи з управління. Як видно з приве­дених міркувань, «ситуаційний підхід» починав ставати доміную­чою тенденцією в американській теорії організації та управління.

 

« Содержание


 ...  78  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я