Серед піонерів менеджменту можна відзначити і X. Мюнстер- берга (1863-1916). Він був зачинателем промислової психології, проблемам якої присвятив книги: “Психологія та індустріальна ефективність” (1913) і “Психологія бізнесу” (1918).
Отже, індустріальний менеджмент зобов’язаний своїм виникненням збільшенню ваги організаційних управлінських проблем у виробничому процесі. Одне із першочергових завдань полягало в тому, щоб досягти високої віддачі від праці робітників. Для цього робітникам постійно прищеплювали виконавчу дисципліну, професійну культуру, вміння ретельно і вчасно виконувати посадові обов’язки. Разом з тим у своїх початкових формах менеджмент був близький до традиційного авторитарного стилю керівництва, який характеризувався жорстким поводженням з робітниками. Взагалі, менеджмент епохи виникнення індустріального виробництва дуже широко використовував силові методи управління, покарання як головні засоби регулювання живої праці. На цьому етапі в ньому намітилися тенденції переходу від принципу нагляду за працею до принципу її раціональної організації на наукових засадах, але в цілому менеджмент ще не переніс центр уваги своїх зусиль із зовнішнього контролю на управління.
3.6. Концепція "виробничої демократії"
За останні роки широке поширення в СІЛА одержала доктрина “виробничої демократії”, або як її ще називають “демократії на робочих місцях”. Суть її в тому, що наймана праця, будучи законним “акціонером” підприємства, може і повинна відігравати порівняно більшу роль в управлінні виробництвом.
Поява подібних новацій в американському менеджменті не випадкова. Вже до середини 60-х років у багатьох експертів і теоретиків менеджменту сформувалася впевненість, що приватновласницькі організації не досягають своїх цілей з належною ефективністю через ігнорування проблем і суперечностей соціального середовища. Іншими словами, менеджмент не повинен замикатися тільки на питаннях удосконалення внутрішньої структури підприємств, а повинен вміти сприймати багато сигналів із обставин, які швидко змінюються, та вміти визначати свою активну стратегію.
Концепція “виробничої демократії” саме і виникла із намагання задовольнити цю потребу.
Засновниками цієї ідеї вважають соціологів Дж. Коула і А. Горца. Вони доводили можливість управління приватними корпораціями через контрольовані робітниками виробничі ради. Беручи участь у роботі цих рад, робітники з часом одержали б можливість контролювати весь процес виробництва, навчатися навичкам управління в промисловості і завоювати довір’я громадськості, яке необхідне для управління в інших сферах життя суспільства.
Концепція “виробничої демократії” відрізняється від попередніх доктрин “людських відносин” і “управління трудовими ресурсами” тим, що в практичному здійсненні вона менше залежить від свавілля менеджерів, оскільки виробничі відносини між менеджерами і робітниками базуються на міцнішій правовій основі. Завдяки створенню робочих рад в частині американських фірм і корпорацій управлінські права робітників дійсно розширилися. Ці ради мають консультативні повноваження, але вони все-таки впливають на прийняття управлінських рішень на рівні виробничих дільниць і бригад.
Нині в США можна виділити чотири основних типи експериментів із залучення робітників до управління:
1. Участь робітників в управлінні якістю продукції і праці на цеховому рівні.
2. Створення робітничих рад або спільних колективів робітників і управляючих.
3. Розробка систем участі в прибутках.
4. Залучення претендентів робітників у ради директорів корпорації.
» следующая страница »
1 ... 69 70 71 72 73 7475 76 77 78 79 ... 374