Основи менеджменту

Переваги функціональної структури управління можна звести до такого:

•                висока компетентність фахівців, що відповідають за вико­нання конкретних функцій;

•                 спеціалізація підрозділів на виконанні визначеного виду управлінської діяльності, ліквідація дублювання у виконанні завдань управління окремими службами.

Як недоліки цього виду організаційної структури управління можна назвати:

•                   порушення принципом повноправного розпорядництва принципу єдиноначальності;

•              тривала процедура прийняття рішень;

•               труднощі підтримки постійних взаємозв’язків між різними функціональними службами;

•                зниження відповідальності виконавців за роботу, оскільки кожен виконавець одержує вказівки від кількох керівників;

•                неузгодженість і дублювання вказівок і розпоряджень, які одержують виконавці «зверху»;

•               кожен функціональний керівник і функціональний підрозділ ставлять свої питання на перше місце, не погоджуючи їх з необ­хідністю досягнення поставлених перед підприємством цілей.

Деякою мірою ліквідації недоліків лінійної і функціональної організаційних структур сприяють лінійно-штабна і лінійно- функціональна структури управління, що передбачають функціо­нальний поділ управлінської праці в підрозділах різних рівнів і сполучення лінійного і функціонального принципів управління. В цьому випадку функціональні підрозділи можуть проводити свої рішення або через лінійних керівників (в умовах лінійно-штабної структури), або в межах спеціальних повноважень прямо доводи­ти їх до спеціалізованих служб чи окремих виконавців на нижчо­му рівні (в умовах лінійно-функціональної структури управління).

Рис. 7.8. Лінійно-штабна структура управління підприємством

В основі лінійно-штабної структури управління лежить лінійна структура, але при лінійних керівниках створюються спеціальні підрозділи (штабні служби), що спеціалізуються на виконанні визначених управлінських функцій (рис. 7.8). Ці служби не мають права прийняття рішень, а лише забезпечують силами своїх фахівців більш кваліфіковане виконання лінійним керівником своїх обов’язків. Діяльність функціональних фахівців у цих умовах зво­диться до пошуку найбільш раціональних варіантів вирішення завдань. Остаточне ухвалення вирішення і передача його підлег­лим для виконання здійснюється лінійним керівником. В умовах цього виду структур управління зберігається принцип єдиноначаль­ності. Важливим завданням лінійних керівників при цьому стає координація дій функціональних служб (ланок) і направлення їх у русло загальних інтересів організації.

Рис. 7.7. Функціональна структура управління підприємством

На відміну від лінійно-штабної у лінійно-функціональній структурі, найпоширенішій структурі ієрархічного типу, яка й до­тепер широко використовується в усьому світі, функціональні підрозділи можуть самі віддавати розпорядження нижчим ланкам, але не з усіх, а з обмеженого кола питань, які обумовлені їх функ­ціональною спеціалізацією.

Основу лінійно-функціональних структур складає, крім ліній­них принципів керівництва, спеціалізація управлінської діяльності за функціональними підсистемами підприємства (маркетинг, до­слідження й розробки, виробництво, фінанси й економіка, персонал тощо), а також «шахтний» принцип побудови. Цей принцип озна­чає, що в кожній функціональній підсистемі формується ієрархія служб («шахта»), що пронизує все підприємство від верху до низу.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 197 198 199 200 201 202203 204 205 206 207  ... 374