Основи готельного менеджменту

— «Індепендент резервейшнз сістем», що зберігає дані про наявність номерів більш ніж у 1500 готелях і мотелях у кож­ному великому місті країни.

Використання засобів малої механізації й автоматизації в готельному сервісі вимагало застосування кваліфікованої праці. Число операторів ЕОМ, програмістів на перфораторах, портьє- операторів нараховувало в 1970 році 1,8 тис. чоловік.

Здешевлення ЕОМ, випуск міні- і мікрокомп’ютерів збільшили можливості їхнього використання: якщо в 60-х ро­ках лише готельні ланцюги і великі незалежні готельні фірми застосовували ЕОМ, то через десятиліття до їх послуг звер­нулися і дрібні фірми готельного сервісу. Економічні вигоди від цього були досить відчутними. Слід особливо зазначити, що автоматизація ряду готельних операцій стала одним із вда­лих рішень проблеми наймання обслуговуючого персоналу готелів, яка постійно в той час ускладнювалася. Це стосува­лося в першу чергу працівників низької кваліфікації, неста­чу яких мали тоді багато готелів США.

Більш того, саме нестача обслуговуючого персоналу, що виконував фізичну працю, змусила багато готелів автоматизу­вати ряд операцій: ліфти без ліфтерів, прямі телефони, маши­ни для виготовлення льоду, що розташовувалися на кожному поверсі, тощо.

Підготовці кваліфікованих кадрів для галузей індустрії го­стинності в США приділялася велика увага. Випускалися підручники з готельного і ресторанного господарства, видава­лися спеціальні періодичні видання, наприклад журнал «Хоу- теленд кетерінг рев'ю». Посадові особи і управляючі повинні були мати спеціальну підготовку в обсязі програм університетів або коледжів. У кожному штаті відкрилися готельні школи з різними програмами навчання.

Найбільшими центрами професійної освіти були й залиша­ються спеціальні кафедри при університетах. Найбільш відома школа Управління готелями при Корнельському університеті, створена в 1922 році. Програма навчання в ній розрахована на чотири роки. Провідна готельна корпорація «Холідей іннз» має власний «Університет Холідей іннз», завдання якого — підго­товка обслуговуючого персоналу для готелів цієї фірми. Цей ун­іверситет був відкритий у 1972 році, щорічно на трьох його фа­культетах — освіти, обслуговування і дослідницької діяльності

—                 навчається 5 тис. готельних працівників.

З огляду на розширення масштабів туризму, у деяких уні­верситетах США почали готувати фахівців відповідного про­філю. Обстеження показали, що з початку 60-х років інтерес сту­дентів до курсів, пов’язаних з організацією природних парків, будівництвом рекреаційних об’єктів, обслуговуванням відпо­чиваючих, неухильно зростає.

Насичення ринку готельних послуг призвело до необхід­ності здійснення більш детальної їх сегментації з метою успіш­ного продажу певним категоріям споживачів. Знову стали по­трібними комерційні і конгресні готелі. Почалося відродження популярних раніше курортів.

Сучасні міжнародні готельні ланцюги

Важливе значення в розвитку сучасного готельного бізне­су мають готельні ланцюги. Вони дозволяють просувати на світовий туристський ринок високі стандарти обслуговування, а також сприяють підтримці готельного обслуговування ту­ристів.

Готельні ланцюги сприяють поширенню і значному підви­щенню рівня організації виробництва й обслуговування ту­ристів, створенню певного образу готельного обслуговування.

У таких готелях в інших незнайомих країнах турист почуваєть­ся майже як удома, у знайомій і комфортній обстановці.

З 1950-х рр. в організаційній структурі управління готеля­ми у світовій готельній індустрії утвердилися різні моделі орга­нізації готельної справи.

Перша модель — модель Ритца, пов’язана з ім’ям швей­царського підприємця Цезаря Ритца. Багато престижних готелів світу мають його ім’я (наприклад, готель «Ритц» у Парижі).

 

« Содержание


 ...  14  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я