Основи готельного менеджменту

Кінець XIX століття — це час, коли співіснують старі тра­диції подорожей як виду дозвілля, пов’язаного з певною куль­турою і світовідчуттям, з одного боку, і нові форми готельного сервісу, пов’язані з цивілізацією індустріального суспільства — з іншого. Якщо в таких країнах, як Англія або США, уже сфор­мувався спосіб життя, характерний для індустріального су­спільства, то в країнах Східної і Південної Європи або, наприк­лад, в Іспанії багато в чому зберігалися старі, «доіндустріальні» форми побуту і культури.

Відповідно, у туристів, які представляли країни, що знахо­дилися на «різних полюсах» технічного прогресу, були різні уяв­лення про комфорт. Незважаючи на критику з боку захисників культурних традицій, технічний прогрес і цивілізація з такими їхніми атрибутами, як розширення і модернізація сфери готель­них послуг, були нестримні. З кінця XIX століття готельний бізнес починає діяти як самостійний фактор розвитку туризму

—він формує для себе ринки збуту готельного продукту. Туризм досить швидко починає набувати ознак «масовізації». Створю­ються туристські бюро (за зразком Товариства Томаса Кука) і рекламні агентства, що спеціалізуються на рекламі готельних послуг.

Підвищення якості та надійності транспортних перевезень у сукупності з їхнім здешевленням обумовили істотне збільшення потоків подорожуючих. Відповідно повсюдно ви­никали перші підприємства, що спеціалізувалися на обслуго­вуванні тимчасових відвідувачів. На зміну скромним пансіо­нам і «кімнатам для гостей» у будинках священнослужителів, монастирях і релігійних місіях відкриваються перші комфор­табельні (якщо не сказати розкішні) готелі. У 1812 році в цен­тральній Швейцарії вступає в дію готель «Риги-клес-терли», у 1832 — готель у м. Фаульхорн. У 1801 році в Німеччині відкри­вається першокласний готель «Бадише Хоф» у Баден-Бадені, у 1859 у Швейцарії — «Гранд-отель Швайцер-хоф» у м. Інтер- лакені. У Німеччині на межі XVIII-XIX століть виникають перші курорти мінеральних вод — у Хайлиген-дамі, Нордер- неї, Травемюнді. У цей період становлення туризму будува­лися в першу чергу розкішні готелі, що обслуговували пред­ставників аристократичних кіл, «нового дворянства», вищого офіцерства.

Залежно від пори року еліта або перебувала на французькій чи італійській Рив’єрі, або відпочивала на термальних курортах Швейцарії і Німеччини, або починала тривалі подорожі в Північну Африку, Єгипет, Грецію. Багатоваріантність можли­вих місць відпочинку обумовлювалася обов’язковою наявністю комфортабельних готелів.

З кінця XIX і початку XX століття різко збільшується кількість готелів не лише в Європі, але і на Близькому Сході, в північній частині африканського континенту та Північній Аме­риці.

В Австро-Угорщині в 1913 році існувало вже 15 тис. готелів. В основному це були невеликі готелі, але поряд з ними будува­лися і великі. Ці готелі мали загальну місткість номерного фонду 500 000 місць. Тобто, місткість кожного готелю складала 30-35 місць. Одне готельне місце приходилося на 80 жителів країни.

У Німеччині в тому ж 1913 році було 90 тис. готелів, як пра­вило, теж дрібних. Швейцарія та Італія починають посилено розробляти золоту жилу туризму, широко використовуючи істо­ричні й архітектурні пам’ятники. Важливою подією з’явилося відкриття в Дюссельдорфі інституту готельної справи.

Загальним завданням готельного руху, створенню єдиної класифікації готелів та інших важливих питань цієї галузі по­винний був служити Міжнародний Союз власників готелів, що об’єднав 1700 готелів у різних країнах світу [106].

Готелі почали надавати масові і різноманітні послуги після закінчення Другої світової війни. Саме в цей період туризм на­буває дійсно масового характеру: із предмета розкоші він стає потребою для більшості населення високорозвинених індуст­ріальних країн. Формується могутня індустрія відпочинку зі своїми інститутами, продуктом, виробничим циклом, метода­ми організації і управління виробництвом. У західноєвропейсь­ких країнах 50-60-і роки — це період масового будівництва го­телів, мотелів, різноманітних розважальних закладів.

 

« Содержание


 ...  11  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я