Основи готельного менеджменту

У деяких готелях були відкриті галереї, на які можна було піднятися сходами, що знаходилися зовні. Згодом ці галереї відгороджувалися від непогоди. Стійла для коней, приміщення для запрягання знаходилися у внутрішньому дворику. Спеціаль­не пристосування у куті слугувало для того, щоб особливо ог­рядні постояльці могли піднятися на коня. У більш великих го­телях під стайнею було приміщення для посильних, що розно­сили пошту.

У багатьох готелях був сад і галявина для гри в кулі. Деякі готелі мали броварні і варили своє власне пиво. Довга кімната (для зборів) з великим каміном служила місцем проведення бан­кетів і танців.

Розвиткові готельної справи побічно сприяв англійський король Генріх VIII. Прочани, що йшли головними шляхами до великих соборів, могли зупинятися на два дні в приміщеннях, прибудованих до абатства або монастиря, де їх розміщували і годували відповідно до їхнього статусу. Коли Генріх’УШ у 1539 році звелів, щоб церковні землі були відділені від них або продані, зникла роль монастирів як пристановища для мандрівників. Як результат, стала процвітати готельна справа. Перепис 1577 року виявив 14202 пивних, 1631 готелів і 329 таверн в Англії й Уельсі.

Задовго до того, як з’явилася національна поштова систе­ма, окремі готелі повинні були мати стайні і коней для викори­стання їх королівською поштою. Це також сприяло розвиткові готелів.

У середині 1600-х років деякі готелі стали випускати неофіційні грошові знаки, які шановані власники готелів гаран­тували викупити за гроші королівства. Подібний дозвіл випус­кати монети (торговельні знаки) означав, що готелям і їх влас­никам у той час приділяли особливу увагу.

Англійський готель був місцем різноманітних розваг. Існу­вали різні ігри з дротиками і гральними кістьми, доміно, більярд і bagatelle (гра, схожа на більярд). Мали успіх і півнячі бої. Ті, хто віддавав перевагу активним видам розваг, використовували готелі як місця зборів для риболовлі, стрільби, полювання, зо­крема соколиного. Кровожерливі могли насолоджуватися цьку­ванням ведмедів і биків собаками, а також киданням каменів у півнів. Собачі бої і бокс на голій землі теж були популярними. Однак головним способом проведення часу вважалося вживан­ня пива, елю, вина, а пізніше джину.

Розвиток готельної справи в XIX-XX століттях

Подальший розвиток різних форм туризму створював по­стійно зростаючі потреби в готелях і закладах харчування. Ви­никають великі готелі, розміщені в спеціально для цієї мети по­будованих будівлях типу приватних резиденцій або ж чудових державних особняках. Звідси ж походить французька назва «отель», що означає міський палац магната, місце перебування представника іноземної держави або міської влади.

Необхідно відзначити, що Бурбонський палац (сьогодні — місце засідань палати депутатів Франції) у путівнику Парижа, виданому в XVIII столітті, значиться як «готель принца Кон- де».

Таким чином, у той час назва «отель» надавалася палацам або будинкам палацового типу, передбаченим для розміщення в них важливих гостей, крім основного палацу, у якому прожи­вав сам власник «отелю». Як правило, у такому палаці знаходи­лися гості, їхня прислуга тощо.

Зі стародавніх готелів, яких у Парижі сотні, особливо ціка­вий готель Карнавалі (будівництво почато в 1544 році) і готель Клюні (побудований у XVI ст.).

У XIX столітті зростають запити готельної клієнтури, пе­реважно багатої, і все більше підвищується комфорт і рівень оснащення готелів. Виникають свого роду величезні готельні комбінати з фешенебельними ресторанами і кафе, що знахо­дилися при них [94].

XIX століття стало переломним у розвитку готельного гос­подарства. Разом з перенесенням назви «отель», що позначала раніше приватну міську резиденцію французького аристокра­та, на будинок, що служить тимчасовим місцем перебування кожного подорожуючого, що має достатню кількість грошей, почався період будівництва постоялих дворів-готелів палацо­вого типу і підвищеної комфортності по всій Європі. Приплив заможних англійців і американців у Європу змінює традиційну культуру готельних послуг — вони набувають усе більш і більш уніфікованого і стандартизованого характеру. Саме тоді в ужи­ток входять англійські слова «експрес», «комфорт», «дизайн». З кінця XIX століття в Європі (насамперед у Швейцарії) почи­нають будувати сучасні готелі з високим рівнем комфорту. На зміну традиційним готелям зі скромними назвами («Англійсь­кий двір», «Стара пошта» тощо) з’являються розкішні готелі під звучними назвами: «Брістоль», «Метрополь», «Палас», «Савой», «Ексельсіор» або просто «Гранд-Отель», позбавлені будь-яких зв’язків з місцевими традиціями.

 

« Содержание


 ...  10  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я