Згідно з міжнародними стандартами аудиту (МСА) економічний аспект професійної незалежності включає:
• обмеження видів діяльності та послуг, що надаються одному клієнту одночасно;
• обмеження суми винагороди від одного клієнта;
• обмеження організаційних форм діяльності;
• відсутність фінансового інтересу у справах клієнта;
• заборона отримання товарів і послуг від клієнта.
Закон України «Про аудиторську діяльність» (ст.ст. 6, 23, 24) передбачає лише окремі економічні аспекти незалежності:
• обмеження діяльності з надання аудиторських послуг іншими видами робіт у формі консультацій, перевірок або експертиз;
• обмеження загального розміру частки засновників аудиторської
фірми, які не є аудиторами: 30% у статутному фонді;
• заборона проведення перевірок, що мають майнові інтереси, є членами правління, засновниками підприємства, його працівниками.
Наведені в Законі України «Про аудиторську діяльність» економічні аспекти незалежності аудитора обмежені і не враховують вимог міжнародних нормативів. Вказані аспекти не регулюються і національними нормативами з аудиту.
Законодавство України потребує коригування з урахуванням світового досвіду правового регулювання відповідальності аудитора, особливо за суттєві спотворення звітності внаслідок обману чи помилок.
Планування є одним з обов’язкових методологічних принципів. При плануванні аудиту звертається увага аудитора на найважливіші його напрями, на виявлення проблем, що підлягають детальній перевірці.
Планування аудиторської перевірки забезпечує ефективне її проведення. Даний принцип ґрунтується на попередньому вивченні особливостей діяльності клієнта та передбачає:
• одержання знань про облікову політику клієнта і процедур внутрішнього контролю;
• визначення вірогідності рівня довіри до системи внутрішнього контролю;
• виконання змісту, терміну проведення і розміру процедур перевірки;
•організацію процесу планування з метою визначення можливості внесення окремих змін у плани аудиторських перевірок. Ефективність проведення аудиту залежить також від доцільності вибору методики і техніки аудиту, визначення критеріїв суттєвості, достовірності і оцінки аудиторського ризику.
Аудиторська перевірка повинна виконуватися аудиторами з високими професійними даними фахівців, що мають досвід роботи і компетентність. Покладаючись на знання законодавчих і нормативних актів, міжнародних й національних стандартів і власний досвід, аудитор вибирає методику, техніку аудиторської перевірки, визначає плановий і фактичний ступінь суттєвості і ризику.
Проведення суцільної перевірки ґрунтується на вивченні системи внутрішнього контролю, бухгалтерського обліку та довіри аудитора до неї. Ступінь довіри значно обмежує кількість аудиторських процедур, зменшує витрати на їх проведення.
При написанні аудиторського висновку аудитор має звертати увагу на місця найбільшого ризику, проводити вибіркові перевірки та збирати докази з метою підтвердження їх об’єктивності.
Одним з методологічних принципів є обґрунтування оцінки значущості аудиторських доказів.
Виконуючи незалежні вибіркові та суцільні процедури аудиту, аудитор повинен зібрати достатню кількість доказів, що дозволить дійти йому висновку про достовірність фінансової звітності підприємства клієнта.
Незалежні процедури, які здійснює аудитор, дають змогу отримати повноту, точність, достовірність і правдивість інформації, котра перевіряється на базовому підприємстві.
Аудиторські перевірки здійснюються у вигляді тестів окремих операцій і залишків по рахунках бухгалтерського обліку та аналізу важливих показників, що визначають ефективність роботи фінансово-господарської діяльності клієнта.
» следующая страница »
1 ... 58 59 60 61 62 6364 65 66 67 68 ... 242