Мікроекономіка

^0	\*т тг. к
\ \ ъг

0 <2

Рис.9.1. Максимізація прибутку монопольного підприємства (сукупний підхід)

Постійне зменшення ціни має й інший наслідок — це спад­ний характер середнього і граничного доходів. В умовах недоско­налої конкуренції кожна додаткова одиниця проданої продукції приносить граничний дохід менший, ніж попередня.

Причому, граничний дохід зменшується швидше, ніж се­редній, хоча спочатку вони рівні.

Середній дохід приймає нульове значення тоді, коли сукуп­ний дохід також дорівнює нулю, а граничний дохід перетинає вісь абсцис при максимальному значенні сукупного доходу.

При розгляді питань еластичності попиту за ціною, ми відмічали взаємозвґязок між ціною і сукупним доходом при незмінності попиту: якщо попит еластичний, то зменшення ціни викличе збільшення сукупного доходу, і навпаки, не- еластичний попит призведе до падіння доходу при зниженні ціни.

Крім того, граничний дохід буде меншим за ціну для кож­ного рівня випуску, крім першого, і крива граничного доходу ле­жить нижче від кривої попиту.

Якщо попит представлений прямою лінією з нахилом, гра­ничний дохід буде складати половину кута нахилу лінії попиту.

Таким чином, монополіст максимізує прибуток, коли МЯ=МС, але для монополіста МЯ< Р.

Розкриваючи особливості поведінки фірми-монополіста, слід враховувати її залежність не лише від споживчого попиту і граничного доходу, але й від витрат виробництва.

На відміну від конкурентної фірми, монополія припиняє збільшення виробництва до того, як граничні витрати зрівня­ються з ринковою ціною.

Фірма-монополіст буде збільшувати виробництво до тако­го рівня, коли граничний дохід дорівнюватиме граничним витра­там.

Подальше збільшення обсягу виробництва хоча б на одини­цю, призведе до перевищення додаткових витрат над додатко­вим доходом.

Скорочення ж хоч на одиницю продукції порівняно з цим рівнем, буде означати втрачений дохід, одержання якого було б можливе від продажу ще одної додаткової одиниці.

Обсяги випуску, за якого граничний дохід дорівнює гранич­ним витратам, забезпечує фірмі-монополісту максимальний прибуток.

Ціна, що дає максимальний прибуток, дорівнює висоті кри­вої попиту за цього рівня випуску.

Рис. 9.2. Максимізація прибутку монопольного підприємства (граничний підхід)

ЬК- прибуток на одиницю продукції

ЬКМР_тах - максимально можливий прибуток монопольної фірми.

Якщо ціна, що відповідає випуску продукції, при якому граничний дохід дорівнює граничним витратам, впаде нижче від середніх витрат, фірма-монополіст матиме збитки.

Коли ж ця ціна перевищує мінімально можливі середні вит­рати, то фірма-монополіст одержує економічний прибуток.

Якщо ж виникає ситуація, за якої фірма-монополіст покри­ває всі свої витрати, але не отримує прибутку, має місце стан беззбитковості в умовах недосконалої конкуренції.

Коли ж крива середніх змінних витрат опиниться над кри­вою попиту і фірма не зможе компенсувати навіть середніх змінних витрат, єдиним варіантом мінімізації збитків стане повне припинення випуску.

Адекватно можна описати поведінку фірми-монополіста і в довгостроковому часовому інтервалі.

Слід звернути увагу, що при аналізі короткострокового і довгострокового інтервалів змінюється лише інтерпретація кривих.

Крива, що відображає зміну середніх сукупних витрат у дов­гостроковому періоді, інтерпретується як крива довгострокових середніх витрат.

Крива граничних витрат буде відповідати кривій довго­строкових граничних витрат.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 41 42 43 44 45 4647 48 49 50 51  ... 76