Тобто, для абсолютно конкурентної фірми MR=ATR=P.
Графік граничного і середнього доходу співпадає з лінією ціни, а, значить, і з лінією попиту фірми.
Граничний аналіз максимізації прибутку передбачає співставлення сум, які кожна додаткова одиниця продукції буде додавати до сукупного доходу і сукупних витрат.
Різниця між граничним доходом і граничними витратами показує, як змінюється прибуток від продажу додаткової одиниці продукції, тобто як змінюється граничний прибуток. Коли MR > MC, сукупний прибуток фірми зростає, коли MR = MC, сукупний прибуток залишається незмінним, і при MR < MC сукупний прибуток починає зменшуватись (TPr = ZMPr).
Збільшення виробництва приносить фірмі додаткові витрати, у той час як граничний дохід залишається сталим (MR = P = const). Тому головною умовою для фірми, максимізуючої прибуток, в яких би умовах вона не працювала, є рівність граничного доходу і граничних витрат, коли граничні витрати зростають МС = MR.
Оскільки для абсолютно конкурентної фірми ціна дорівнює граничному доходу, гранична умова максимізації прибутку фірми може мати форму рівності ціни і граничних витрат MC = P.
Обсяг випуску продукції, за якого ринкова ціна дорівнює граничним витратам і граничному доходу, називається рівноважним випуском продукції, максимізуючим прибуток абсолютно конкурентної фірми.
Будь-який випуск нижче цього рівня означає, що фірма може збільшити випуск продукції задля зростання прибутку, і навпа
ки.
Рис. 8.1. Максимізація прибутку (граничний підхід) |
ББ — прибуток на одиницю продукції,
ББКРе — максимально можливий прибуток фірми.
Ціна беззбитковості (коли економічний прибуток дорівнює нулю) дорівнює граничним витратам, які дорівнюють мінімальним середнім витратам.
Коли ж ринкова ціна падає нижче від мінімально можливих середніх сукупних витрат, абсолютно конкурентна фірма несе збитки.
Мінімізація збитків передбачає корегування обсягу випуску продукції шляхом встановлення його у точці, що дорівнює граничним витратам.
Стосовно кривої середніх сукупних витрат можна відзначити, що кожний перетин нею лінії ціни, тобто коли АТС = Р = МИ, означає отримання фірмою нульового прибутку.
Якщо у точці максимізації прибутку до кривої сукупних витрат провести дотичну, вона буде паралельна лінії сукупного доходу. Це пояснюється тим, що кутовий коефіцієнт, що ха-
рактеризує нахил дотичної до осі абсцис, відображає зміну обсягу продукції, тобто граничні витрати.
При зменшенні ринкової ціни критичним для фірми буде стан, при якому Р = min АТС = MR. За даних умов фірма буде лите відшкодовувати свої сукупні витрати, працюючи без прибутку. Проте, припинення діяльності фірми у ситуації, коли ціна на ринку вже нижча від мінімуму АТС, але вища від мінімуму AVC, економічно недоцільно. Адже фірма частково покриває свої постійні витрати, які вона несе незалежно від того, випускає продукцію, чи ні. Якщо ж ціна досягне мінімуму середніх змінних витрат, величина збитків дорівнюватиме величині постійних витрат фірми. Здійснюючи у цьому разі виробництво, фірма понесе більші втрати, ніж при її закритті. Фірма повинна припинити діяльність.
Крива пропозиції абсолютно конкурентної фірми показує зв’язок між ціною і кількістю товару, що пропонується. Вона показує обсяг випуску, який буде пропонувати фірма при кожному значенні ціни, щоб максимізувати прибуток.
Мінімальна ціна, за якою фірма готова пропонувати продукцію — це величина мінімальних змінних витрат. Якщо ціна на ринку перевищить min AVC, обсяг пропозиції буде визначатися точкою перетину лінії ціни з кривою граничних витрат.
Короткострокова крива пропозиції абсолютно конкурентної фірми співпадає з кривою її граничних витрат, але лише в тій її частині, яка розташована вище від мінімально можливих середніх змінних витрат.
» следующая страница »
1 ... 36 37 38 39 40 4142 43 44 45 46 ... 76