страхових, банківських. Крім того, Законом передбачені вирішення основних організаційних питань щодо кількості та характеру засновницьких документів, системи управління, державних гарантій інвесторам та інші норми, які мають застосовуватися при створенні та функціонуванні СЕЗ.
Діючі нормативно-правові акти визначають: механізми застосування пільгових економічних режимів та контролю за дотриманням суб’єктами господарювання законодавчих норм; процедуру розгляду й затвердження інвестиційних проектів; організаційні засади роботи органів управління спеціальними територіями та інші ключові питання господарювання на особливих територіях.
Державну стратегію і тактику у розбудові спеціальних зон і територій пріоритетного розвитку визначають два основні документи — постанови Кабінету Міністрів України “Про концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні” від 14 березня 1994 р. та “ Про заходи щодо створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності” від 24 вересня 1999 р. У Концепції уточнено методологічні положення щодо мети створення, інвестиційного клімату, ефективного режиму інвестування і факторів розміщення, характерних для зон кожного типу. Крім того, в ній знайшло принципове вирішення питання про створення на території України розгалуженої системи спеціальних економічних зон різної функціональної орієнтації та запропоновано перелік регіонів, де найдоцільніше створювати СЕЗ окремих типів.
Нині в Україні діють 11 спеціальних (вільних) економічних зон і ряд різних за масштабом територій пріоритетного розвитку в 9 регіонах. Зокрема є спеціальні зони зовнішньоторговельного, торго- вельно-виробничого, науково-технічного, туристично-рекреаційно- го спрямування: “Курортополіс Трускавець”, “Яворів”(Львівська область), “Донецьк”, “Азов” (Донецькаобласть), “Порто-франко”, “Рені” (Одеська область), “Закарпаття” (Закарпатська область), “Миколаїв”, “Інтерпорт Ковель”, “Порт Крим” (м. Керч, АР Крим), “Славутич” (м.Славутич Київської області), технологічний парк у м. Києві.
У 1995 р. Указами Президента України “Про Північнокримську експериментальну економічну зону “Сиваш” (червень) і “Про заходи щодо проведення експерименту у Північнокримській експериментальній економічній зоні “Сиваш” (листопад) було створено першу в
Україні спеціальну (вільну) економічну зону терміном на 5 років. Ці Укази в лютому 1996 р. були підтверджені відповідною постановою Верховної Ради України.
Основу механізму СЕЗ становить економічний режим діяльності її суб ’ єктів. За визначенням, він складається з пільгових митного, податкового, валютно-фінансового й організаційно-правового режимів. їх норми визначено Законом України “Про деякі питання валютного регулювання та оподаткування суб’єктів експериментальної економічної зони Сиваш” (лютий 1996 р.).
Указом Президента (червень 1998 р.) дозволено заснування спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області, з терміном функціонування 60 років.
У червні 1998 р. Указом Президента України створено спеціальну економічну зону “ Славутич” терміном на 12 років, мета якої полягає у забезпеченні працевлаштування населення міста Славутич, яке вивільнюється з Чорнобильської АЕС, та активізації підприємницької діяльності в регіоні. При цьому організаційно-правову форму визначено як СЕЗ, але фактично йдеться про фіскальний експеримент, який має привести до локальної економічної стабілізації в масштабі економіки конкретного міста.
У січні 2001 р. Президент підписав низку законів щодо відкриття ВЕЗ “Порт Крим”. До неї ввійшли території пріоритетного розвитку: “Велика Ялта”, “Алушта”, “Судак”, “Феодосія”, “Сиваш”, “Керч”, “ Східний Крим”. Спецрежим інвестиційної діяльності запроваджується строком на 30 років.
» следующая страница »
1 ... 88 89 90 91 92 9394 95 96 97 98 ... 169