Крім цих основних органів, у ЄС функціонують Контрольно-ревізійна палата, яка здійснює контроль за фінансовою діяльністю і два консультативні органи — Економічний і соціальний комітети ЄСі Євро- атома та Консультативний комітет ЄОВС.
Зрозуміло, що регулювання інтеграційного процесу з боку наднаціональних інститутів доповнюється діями національних органів влади.
Крім цього, в рамках організаційної структури ЄС існує ціла система різноманітних фінансових та економічних інститутів, одним з яких є Європейський Інвестиційний Банк (European Investment Bank), що був утворений на базі 129 статті Римської угоди і розпочав свою діяльність з 1 січня 1958 року.
За допомогою позик і гарантій Банк поліпшує фінансування проектів у всіх галузях економіки, зокрема:
- проектів, що стосуються слаборозвинених в економічному відношенні регіонів;
- проектів, що стосуються реконструкції, технічного переоснащення підприємств та перекваліфікації трудових ресурсів;
- проектів, у яких спільно зацікавлені кілька країн-членів ЄСі які з точки зору своїх розмірів чи свого характеру не можуть бути в повному обсязі профінансовані з різних джерел окремих членів ЄС.
Банком керує Рада Губернаторів, яка складається з Президента і 15 міністрів країн ЄС, Адміністративна Рада, атакож Комітет Директорів, який складається з президента і віце-президента.
До інституцій ЄС відносять спеціальні фонди, зокрема:
Європейський фонд розвитку, який разом з Європейським Інвестиційним Банком бере участь у наданні кредитів країнам Африки, Карибського басейну, регіону Тихого океану; Європейський соціальний фонд, який згідно із статутом забезпечує адаптацію робочої сили до нових умов Спільного ринку, полегшує її переміщення і професійне навчання; Європейський регіональний фонд, який був задуманий, перш за все, як джерело капіталовкладень, субсидій, спрямованих на створення чи збереження робочих місць в економіці відсталих районів, а в стратегічному плані відповідно до рішень Паризької зустрічі на вшцо-
ІЇЇ
му рівні 1972 року — розробляє і здійснює регіональну політику на майбутнє розширення Євросоюзу; Європейський фонл валютного співробітництва.
Країни Союзу об’єднані для створення зони без внутрішніх кордонів, посилення економічної і соціальної єдності та заснування економічного і монетарного союзу. Для конкретизації ідеї створення єдиного ринку Європейською Комісією був розроблений на основі Єдиного європейського акту, який вступив у силу 1 липня 1987 року, спеціальний план заходів із 300 пунктів для усунення різноманітних перешкод у торгово-економічній сфері, так звану, “Білукнигу”.
Перша група положень “Білої книги” відноситься до демонтажу фізичних бар'єрів співробітництва, тобто повної ліквідації механізму національного імпортного контролю. По суті, уряди країн-членів позбавляються формальної можливості діяти всупереч єдиної зовнішньоторгової політики. Значно полегшена процедура оформлення вантажів у рамках торгівлі між країнами Євросоюзу. Велике значення має Шенгенська угода про повне усунення контролю за міграцією громадян, які проживають на території країни, що підписала цей документ, і єдиний візовий контроль.
Загалом же, у внутрішній політиці Європейський Союз розробляє спільну політику в таких галузях як сільське господарство, телекомунікації, транспорт, енергетика та охорона навколишнього природного середовища, — а в зовнішній політиці він розробляє політику зовнішньоекономічних зв’язків та торгівлі, поступово посилюючи своє міжнародне значення шляхом втілення спільної зовнішньої політики та політики безпеки.
Нині в різних регіонах світу швидкими темпами розвиваються інтеграційні процеси. Одним з найяскравіших їхніх проявів є західноєвропейська інтеграція, яка вступила в нову фазу свого розвитку — створення європейської валютної системи.
» следующая страница »
1 ... 65 66 67 68 69 7071 72 73 74 75 ... 169